Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

Сінсах

Вислухавши звіти своїх радників, Сінсах повернувся додому. Вперше за довгий час їв не в самоті. Чоловік здивувався, коли побачив Христину, яка його очікувала.

Повелитель розмірковував про інформацію, отриману від своїх людей. Цінні відомості про Роналу, ніхто повідомити не зміг. Хтось десь бачив підозрілих людей. Ніякої конкретики і фактів. Повелитель ретельно обдумував свої наступні дії в ситуації, що склалася. Сінсах продумував свою гру, кожен в ній виконував певну роль. Повелитель був хорошим стратегом, без цих якостей він не зміг би повернути собі владу на території.

А, зокрема, в боротьбі за владу йому дуже допоміг вогненний дракон. Якщо дати людині те, що йому потрібно, він знайде те, що так необхідно тобі.

-Чому ти досі не спиш? - запитав повелитель у племінниці. Вона вже встигла скупатися, надіти іншу, надану Сінсахом, одежу і заколола світле волосся в химерну зачіску.

-Тебе чекала. Хотіла повечеряти з тобою і поговорити.

Чоловік усміхнувся. Вперше за довгий час хтось чекав його. Нехай всього один вечір, нехай з якоюсь своєю вигодою, але все одно приємно. Його рідна кров. Дочка брата.

-Про що ти хотіла поговорити? - запитав він. Інтонація відрізнялася від тієї, з якою говорив напередодні.

-Про дівчину, яку буду шукати. Чому вона тебе цікавить?

-Вона зробить тобі камінь переміщення, - знизав плечима повелитель, - таке підвладно тільки їй. Камені великої сили перестали насичувати багато років назад. Раніше це робили дракони разом з магами, але в останні п'ятдесят років їх не творили. Драконів з сильною магією практично всіх знищили.

-Про її силу я зрозуміла, - пробуючи на смак блюдо у вигляді красивої квітки, сказала Христина, - в чому її цінність для тебе? Тільки не кажи, що бажаєш допомогти мені.

-Ти маєш рацію, - зізнався володар, - я всього лише використовував ситуацію, що склалася, на свою користь. Ти бажаєш потрапити у свій світ і уникнути зустрічі з драконом. У тобі тече наша кров, а це означає, що для досягнення своєї мети ти докладеш усіх зусиль. Мені ж потрібен камінь, який зараз знаходиться у дівчини.

-Як це? - не зрозуміла Христина.

-Для того, щоб кристал накопичив сили, Ронала ставить його сюди, - він вказав на сонячне сплетіння, - і збирає туди магію. Якщо потрібен кристал для лікування, збирає магію від чорних драконів і всіх істот, які вміють лікувати. Вона не завдає їм шкоди, тільки бере частинку сили, яка потім повернеться до них. Ми попросили зробити її кристал для відновлення Акрона. Коли її вміння підтвердилося, повелителі Тенді відразу заговорили про це.

-Що таке акрон? - запитала Христина.

-Магічна куля Тенди. Свого роду карта доль рас. На неї нанесена історія і призначення кожного з гілки роду істот і людей Фіє_каста. Кілька десятків років тому хтось збив настройки акрона. І ось вже стільки часу всі пожинають плоди... У драконів перестали з'являтися справжні, хоча раніше вони народжувалися на території ельзи. А бонобі, які все-таки народжувалися, вбивали. Як їх знаходили, досі не відомо. У Себеці стали пересихати водойми. Для варунців вода - це стихія їх проживання. Якщо так далі піде, то їм не буде де жити. Ельзи не можуть вирощувати нові види рослин. Їх земля стає менш родючою. І у нас, у мохакні перестали народжуватися кристали. Раніше на наших землях панувала сила і магія. У кожній шахті народжувалися магічні кристали. З багатьох робили найкращі камені сили. А зараз всюди розруха і безсилля. З кожним роком народжуються маги слабкішими і слабкішими, - розповідав повелитель, а сам подумав про брата. Актур не розповів дочці елементарних речей про Фіє_каста, зате про нещасливе кохання і поганих драконів розказати не забув.

-Хто знав про створення каменю?

-Чотири повелителі і їх радники, - відповів Сінсах, відзначаючи, що питання Христина задавала правильні.

« Все-таки кров Кіорі », - посміхнувся повелитель.

-Цей чоловік, який завтра прийде, хто він?

-Сильний маг і єдиний, хто має силу приховати тебе, - посміхнувся СІнсах.

-Ти довіряєш йому?

-Він зацікавлений у поверненні Ронали, а також у нього є таємна зброя проти ворогів, - загадково відповів повелитель.

-У нього сила, як у захисного полога? - запитала Христина.

-Не тільки про силу, а й про решту запитаєш його завтра сама. До речі, я тут, як альтернативу сховатися від дракона, згадав про магічні окови. Можеш їх одягнути і тебе не тільки ящер, а взагалі ніхто не знайде.

Христина зацікавлено подивилася на Сінсаха. Дуже заманливо звучала його пропозиція.

-Правда, вони не дуже зручні і блокують магію того, на кого одягнені. Ще викликають біль, забираючи енергетичну силу, а так хороший варіант, щоб сховатися від дракона, - продовжував Сінсах, - їх придумали для ув'язнених. Вороги ящерів перевірили здатності кайданів на бонобі і самих драконах. Ідеально приховують.

-Знущаєшся? - похмуро запитала Христина.

-Ні. Я хотів запропонувати всі наявні варіанти, щоб у тебе був вибір, - зробивши ковток блакитної рідини, відповів Сінсах.

-Чому ж ніхто не використовував кристали або метал, з яких зроблені кайдани, як полог приховування?

-Як я сказав, це блокує магію і доставляє біль, а ще, напевне, тому, що нікому в голову не приходило ховатися від дракона, - логічно припустив Сінсах.

-Спасибі за оголошений список всіх можливих варіантів, - скептично подякувала Христина, - я, мабуть, зупинюся на першому варіанті.

-Будь ласка, а зараз відпочивай, завтра буде важкий день.