Читати книгу - "Весняна казка , Еммі Берн "

— Це ти у мене неймовірна . А це наш будинок , і я дуже хочу, щоб ти погодилась жити тут зі мною . - моє серденько зупинилось на секунду, не вірячи в те що тільки що почуло . Марк хоче жити зі мною під одним дахом , мене це настільки радувало та настільки ж лякало . Напевно всі емоції можна було легко прочитати на моєму обличчі .

— Я ж не казав , що іменно сьогодні. У тебе є тільки часу скільки тобі потрібно , але знай я готовий чекати хоч все життя - все тіло тремтить від приємного хвилювання , серце здається зараз розірветься від щастя , мені хочеться кричати та скакати від радості.

— Не потрібно все життя , я готова  . Але потрібно поговорити із бабусею - згадка про бабусю боляче вколола мене, адже я зовсім забула попередити її хоча б за щось , напевно вона собі зараз місця не знаходить.

— Я вже говорив із нею, вона не проти, але ти права вам потрібно поговорити - мене розпирає із середини радість , тому швидко підбігаю до Марка та міцно - міцно обіймаю його.

— Моя кохана наречена зготує мені сніданок, поки я прийму душ? - ніжний голос , який шепотів мені на вушко викликав ураган емоцій у середині мене, розпалюючи у мені пристрасть .

— Звісно - я знову тонула у його очах, у них зараз горів дуже сильний вогонь , і це розпалювало мене ще більше.

На сніданок я приготувала омлет з овочами , тому що продуктів тут було не так і багато . Та тільки коли наклала на тарілки , я зрозуміла що пропускаю своє навчання. Я ще ні разу не пропускала без поважних причин , і то я старалась як могла, щоб такого не відбувалося.

За декілька хвилин  Марк вийшов із душу, та вже сидів на проти мене . Він напевно замітив моє хвилювання тому уважно розглядав мене .

— Щось сталось? Чи ти настільки переживаєш, щоб мені сподобалося?

— Я пропустила навчання , просто не уявляю як я, так за все забула - вилкою розрізаю омлет та маленькі кусочки, з надією що мене це трішки заспокоїть .

— Не бійся, лікар вчора залишив довідку що ти сьогодні не зможеш відвідувати навчання і це вже передали в університет . - я полегшено видихаю , у мене наче камінь з душі зник  .

— Дуже смачно кохана - Марк просто накинувся на мій омлет,  і я не розумію він дійсно такий смачний , чи то Марк такий голодний зараз . Тому сама також його куштую , так смачний, але не настільки щоб його так швидко їсти.  

Поснідавши ми поїхали до бабусі , я буду розмовляти із нею сама , Марк мене зрозумів та поїхав по своїх справах .

— Ба - все що встигаю сказати, адже сльози вже течуть з моїх очей , не знала що розмова для мене буде настільки важкою .

— Внученько моя , моя дорогенька я так переживала за тебе - ми міцно обіймаємось, та вже двох плачемо .

— Ходімо на кухню, я там м'ятний чай заварила  , поговоримо - бабуся за руку веде мене на кухню , а мені так боляче від усвідомлення що такі моменти залишається в минулому , і будуть відбуватись набагато рідше.

Бабуся швидко налила мені чаю , заставляючи мене весь випити , хоч не дуже люблю його, але я випила весь .

— Ти вже така доросла стала , але у моїх очах ти завжди маленька рудоволоса дівчинка  - з очей бабусі текли сльози, і мені від цього було ще болючіше .

— Якщо ти проти, то я нікуди не поїду - кажу тремтячим голосом .

— Головне чого хочете ви . Послухай мене донечко зараз уважно , ви тільки вирушаєте у доросле життя та створюєте свою маленьку сім'ю. Запам'ятай собі це , твоя сім'я це твій чоловік і завжди він має бути на першому місці. Я зараз не кажу тобі  у тих моментах коли твоїм рідним потрібна допомога, а він забороняє тобі це робити. Ні це не правильно , я кажу тобі за ті моменти коли хтось хоче нав'язати тобі іншу думку , влізти у ваші стосунки та встановити свої правила . Цього допускати не можна , у стосунках є тільки двоє, а коли влазить хтось третій то вважай що їх більше немає . У вас будуть суперечки , можливо ви не будете сходитись у думках чи смаках , головне сприймай це нормально . Твій чоловік окрема особистість і він не твоя іграшка , якщо він чогось не любить або не хоче не примушуй , з цього нічого хорошого не вийде.  І завжди розмовляйте , буває так що емоції беруть верх діалогу точно не буде , але коли вони вщухнуть потрібно це зробити. — бабусині настанови я вважаю правильними , і буду до них дослухатися точно .

Ми ще довго говорили поки я збирала свої речі , знову трохи плакали , адже прощатись завжди важко . Я обіцяла що буду часто навідувати бабусю, і щоб якщо що вона дзвонила до нас у будь-який час . На всякий випадок, я ще записала їй номер Марка, якщо до мене додзвонитися не вийде.  Виявляється у мене дуже багато речей , половину з який я вже не ношу, а тому вони залишаються так і висіти у шафі . Зібравши цілих п'ять сумок , я зрозуміла що сама я не впораюсь , щоб знести їх під під'їзд, тому написала Маркові, щоб як приїде підіймався в квартиру .

Поки чекала на нього , весь час у голові прокручувала думку , що сьогодні наша перша ніч у новому домі. Ми будемо спати разом , і я дуже сильно хвилююсь. Я не можу зрозуміти чи готова я до чогось більшого, з одної сторони так готова і навіть бажання деколи проявляється, а з іншої я дуже сильно боюсь.

Марк швидко повантажив мої речі , я бачила по ньому що він дуже щасливий . Я також не скривала своєї посмішки , у нас все буде добре .

Як вам розділ ?) Вітаю усіх із початком літа , надіюсь воно принесе вам багато радості та щастя) Бережіть себе та мирного неба усім )