Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Список виявився напрочуд довгим: п’ятдесят позицій, відсортованих за сумісністю, яку система оцінює у відсотках. Почавши перегляд із найбільш низько оцінених навичок, я просувався вгору. Цікавості заради докинув п’ять пунктів до духу, щоби подивитися, як зміниться перелік.

[Бажаєте оновити список? Вам доступне тільки одне оновлення, після якого ви зобов’язані зробити вибір до наступного підвищення рівня, інакше буде обрано навичку з найбільшою сумісністю!]

[Також необхідно обрати навичку до досягнення сумарної 1000 пунктів характеристик!]

«Очікувано», – цього разу оновлювати не мало сенсу, тому я продовжив вивчення.

Система пропонувала напрочуд мало спеціалізованих бойових навичок, лише три з п’ятдесяти завдавали прямої шкоди. В основному це тимчасові підвищення характеристик і кілька навичок останнього шансу на кшталт інстинкту виживання.

До першої трійки за сумісністю увійшли: відведення очей, яке тимчасово збільшує маскування, і з ростом рангу дає змогу ховати лише окремі предмети в сумці зі збільшеною ефективністю, форсаж, що просто збільшує швидкість персонажа, та божевільний замах, який разово збільшує силу й атаку персонажа, наносячи відповідні ушкодження тілу гравця.

До всіх трьох нескладно підібрати непоганий аналог, тому я сконцентрувався на навичках, які разюче виділяються на загальному тлі. Проте нічого такого система не запропонувала, але залишилася надія на оновлення.

«Думаю, ще десяток рівнів можна потерпіти. До того ж у підземеллі може знадобитися щось конкретне».

Згорнувши системне меню, згадав про повідомлення, відправлене Власу. Віддаючи останні крихти мани, я витягнув зв’язуючий папірус і оглянув його з обох боків. Відповідь справді прийшла, й у ній він ґрунтовно пройшовся плюсами і мінусами кожного напряму розвитку.

«Якщо в майбутньому не плануєш фокусуватися на навичці, раджу взяти динамічне маскування для комфортнішого життя. Майстерна засідка – корисний вибір на початкових етапах, але чимало сильних ворогів реагуватимуть швидше, ніж ти встигнеш у них влучити. Щодо асиміляції: усе залежить від твоєї рішучості стати справжнім мисливцем, здатним годинами і днями сидіти в засідці на чергову жертву. Ефект цього напряму можна компенсувати екіпіруванням, манопригнічувальні плащі – не рідкість. Однак, якщо коли-небудь пробудиш магічний дар, тобі може забракнути здібностей, щоб досконало приховати енергетичне тіло від мага середньої паршивості. Навіть з урахуванням екіпірування…»

Слова Власа певним чином перегукувалися з моїми власними думками. Чи потрібен мені магічний дар? Звісно потрібен! Я не збираюся вкладати в нього надто багато пунктів пробудження, щоб відкрити для себе вищу магію, але навіть найбазовіший дар за 100 духу, уже дасть змогу відчувати потоки мани й заздалегідь передбачити магічну атаку. Отже, на одній шальці терезів комфорт магічного дару, а з іншого – вразливість до виявлення магами, яку можна частково компенсувати напрямом в одній навичці на ступені учня. Як на мене, вибір очевидний. Останнім аргументом на користь асиміляції стало продовження повідомлення Власа.

"… якщо станеш мисливцем, користь від динамічного маскування лише в збільшенні швидкості пересування, адже у твоїй сутності закріпитися здатність підсвідомо ховатися, неважливо рухаєшся ти чи ні».

[Маскування (Ранг I – Учень)]

Тип: Активна навичка.

Опис: Тривале сидіння в засідці дало вам змогу розвинути здатність буквально зливатися з оточенням і ставати його невід’ємною частиною.          

Споживання: 30/50% від максимального запасу мани.

Ефект: Після активації ви набуваєте кольору й текстури оточення. Складність виявлення збільшується залежно від вашого зовнішнього вигляду, оточення, погодних умов і освітленості. Без зовнішніх модифікаторів, значення вашого маскування дорівнюватиме 130% від витраченої мани. Пересування розсіює маскування.

Ефект «Природна асиміляція»: Активація навички може поглинути додаткові 20% мани й щохвилини поглинати всю відновлювану ману, додаючи її до маскування за звичайним співвідношенням. Отримання таким способом маскування, що дорівнює 90% від початкового значення, дає змогу вам «розчинитися» в оточенні і стати непомітним для магічного сприйняття нижче вашого поточного маскування.

Тепер маскування працюватиме в одному з двох режимів: звичайному і просунутому, у якому не вдасться відновити ману. Залишається загадкою, коли з’явиться можливість отримати вигоду із цього вкладення.

Крім порад із приводу розвитку навички, Влас у самому кінці написав декілька рядків про Тару. І тепер я не знаю, що й думати.

«Вельми вірогідно, що вона шпигунка Підгорного царства. У цьому висновку сходиться багато моїх колег, але досі незрозуміло, у якій інформації вона зацікавлена, бо має досить обмежене коло контактів. Нам банально не вистачає кадрів для стеження ще й за нею, тому, якщо ти не проти, приглянь за нею».

Не знаю, що мисливці зібрали на неї, але щось не хочеться влізати в ще й у контррозвідку. Надто високі ставки, коли мені й місцевої організованої злочинності із головою вистачить, щоби по цій ж голові отримати… Гаразд, кого я обманюю, звісно, влізу і простежу, але інформацію випитувати не збираюся і вже тим паче манівцями по краплині виціджувати. Здається, хтось потрохи починає мене експлуатувати. Тільки дивно, що ніякого завдання не вискочило…

До завершення зустрічі Кола майстрів ми вирішили відкласти наповнення запасу мани рукавичок і далі витягаючи з мене крихти, відновлені природним шляхом. Ладія протягом двох годин активно переробляла її на смарагдові кристали. Як виявилося, створення одного такого витрачає в рази більше енергії, ніж у ньому міститься.