Читати книгу - "Книги згорілої ніжності, НМ"

Хлопець, що сидів в самотній башті, нарешті вибрався. Довгі роки він спостерігав за світом через тріщину в стіні, його серце наповнювалося гнівом і відчаєм. Він бачив, як війна точилася між янголами та демонами, як їхні серця спалахували від ненависті, і як руйнувалися цілі світи. Його душа була поглинена темрявою, він став частиною цього хаосу, і тепер, коли він вибрався зі своєї тюрми, було зрозуміло — він не може залишити все як є.

Зі своїми рунами і темними силами, які він зібрав під час своїх років у тіні, він вирушив у світ. Тепер він був готовий принести війну не тільки на янголів і демонів, але й на весь світ. Його сила зростала, і з кожним його кроком світ став все більш темним і небезпечним. Його метою було зруйнувати все, що було створено. Він не хотів бачити більше страждань, але в той самий час, його гнів і бажання помсти штовхали його на шлях знищення.

Він вирушив до головних фортець обох сторін, янголів і демонів, і його присутність була відчутна. Де б він не з’являвся, всюди залишався руйнівний слід, і все навколо нього ставало хаосом. Янголи і демони, які раніше ворогували один з одним, тепер мусили об'єднатися, щоб протистояти йому. Вони зрозуміли, що насправді їхня війна мала менше значення, ніж те, що цей хлопець приніс.

З кожним днем його вплив збільшувався. Він не був звичайною людиною, а однією з найтемніших сил цього світу. Він був тим, кого ніхто не чекав, але всім було ясно — він не зупиниться, поки не покладе край всьому цьому.

Рафаель і Люцифер, які давно були в центрі цієї війни, змушені були звернутися до нього, розуміючи, що він може знищити все, що вони побудували. Всі їхні стіни, їхні крила, їхня гордість, їхні мрії — усе могло бути зруйновано одним його рішенням.

"Ми повинні знайти спосіб зупинити його", — подумала Рафаель, стоячи в тіні, відчуваючи, як темрява його сили приближається. Але було вже пізно. Сила хлопця, що вийшов з башти, вже була непереможною.

І світ змінився назавжди.

Люцифер стояв в тіні, його чорні крила розгорнулися, як символ тіней, що охоплювали все навколо. Він був за нього — за хлопця, що вийшов з башти, за того, хто приніс війну на весь світ. Люцифер бачив у ньому не лише загрозу, але й силу, яка могла змінити все. Темрява, що панувала в його душі, співзвучна з темрявою хлопця, що став важелем руйнації для всього світу.

"Це необхідно", — сказав Люцифер, спостерігаючи, як цей хлопець, вперше з’явившись у світі, рушив на всі фронти, спопеляючи і руйнуючи, що потрапляло під його руку. "Війна має бути, і ми повинні стояти на її стороні, чи не так?"

Рафаель не могла зрозуміти його слів. Вона була на іншій стороні, вона завжди була на стороні янголів. Її серце билося за світло, за мир, за те, щоб закінчити безкінечні війни між їхніми світилами. Вона не могла зважити свою душу в темряву, що її манила Люцифер. Він завжди прагнув до хаосу, до безладу, і не було місця для любові чи надії в його погляді.

"Ти не розумієш, Рафаель", — сказав Люцифер, наближаючись до неї. "Він принесе те, що не приніс би ні один з нас. Тільки зруйнувавши, ми можемо створити щось нове."

Але її серце не могло погодитись. Вона була частиною небесного світу, і навіть якщо війна затуманила розум янголів, вона була за мир і гармонію, за порядок, який вони зберігали століттями.

"Ти сам це знаєш", — відповіла вона холодно. "Нічого нового в руйнуванні. Тільки біль і страждання. Я вибираю зберігати те, що є, навіть якщо це означає боротьбу з тобою."

Люцифер на мить замовк, його погляд був твердим і холодним, як сама ніч.

"Ти не можеш виграти, Рафаель", — промовив він тихо. "Це не твоя війна."

Але дівчина не злякалася. В її серці палав вогонь, і вона була готова йти до кінця, навіть якщо це означало зіткнення з тим, хто був колись для неї близьким. Вона знала, що вона повинна протистояти всьому цьому, зберігаючи надію на те, що можна знайти шлях до миру, навіть у найтемніші часи.

"Я буду боротися за світло", — сказала вона твердо, випрямившись. "Навіть якщо я одна. Навіть якщо світло буде в самому кінці."

Тієї миті війна між ними стала невідворотною. Рафаель та Люцифер, дві сили, що стояли по різні боки, готові зійтися в битві, що вирішить долю не тільки їхнього світу, але й всього існування.

Рафаель стояла перед Люцифером, її серце билося в грудях, кожен удар був важким, мов камінь. Вона відчувала, як війна охоплює її душу, як нависає над нею, але вона була готова. Люцифер стояв перед нею, з його чорними крилами, що темніли в тіні, обличчя — спокійне, але злегка посміхався. Це була їхня остання розмова, і вона це відчувала.

"Ти так і не зрозуміла, Рафаель," — промовив Люцифер, його голос був тихий, але з глибокою впевненістю. "Ти думаєш, що це ще можна зупинити? Що можна повернути назад? Це вже занадто пізно. Війна почалася, і вона не має кінця."

Рафаель дивилася йому в очі, намагаючись не показати, як боляче це чути. Вона знала, що він правий — вони були вже занадто глибоко втягнуті. Але вона не могла здатися.

"Я не дамся," — сказала вона твердо. "Я буду боротися за світло. Навіть якщо це буде моя остання битва."

Люцифер злегка знизав плечима, його посмішка ставала більш зловісною. "Ти думаєш, що твоє світло здатне перемогти це? Чи ти просто не хочеш прийняти, що цей світ — це не твоє місце?"

Рафаель зітхнула, її голос став м'якшим, але рішучим. "Можливо, цей світ і не ідеальний, але я вибираю вірити, що є місце для надії. І я вибираю боротися за це."

Люцифер підняв брови, мовби здивований. "Ти все ще вірити в ці дурниці, Рафаель? Вірити, що мир можливий? Ми з тобою — частина цієї війни. І ти не можеш це змінити."

"Можу," — відповіла вона, дивлячись йому прямо в очі. "Це мій вибір. І я не відступлюся."

Люцифер зробив крок назад, його крилатий силует став більш різким на фоні темного неба. "Якщо це твій вибір, то ти будеш стояти проти мене. Ти будеш стояти проти того, кого ти колись любила."

Рафаель відчула, як її серце стискається від болю. Любов до нього була, але вона не могла дозволити цьому зруйнувати все, у що вона вірила. Війна не могла бути її відповіддю.