Читати книгу - "Холодний Принц , Лоран Доріан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніч продовжувала оточувати замок, мов темна вуаль. Але в кімнаті горів лише один вогник — вогонь у каміні, який освітлював їхні обличчя. Вона все ще тримала його за щоку, пальці ніжно ковзаючи по його шкірі.
І тоді, повільно, майже з нерішучістю, він зняв свою маску. Не одна частина, не кришка — а всю. І коли вона впала на підлогу, він стояв перед нею таким, яким був: з відкритим обличчям, без бар’єрів. І було видно — він не тільки красивий, але і вразливий.
Мілея поглянула на нього знову, не відводячи очей. Вона вперше побачила його справжнім, без своєї маски — без того, що приховує його, його душу.
— Ти красивий, Еліане, — сказала вона тихо, її голос був ледь чутний.
Принц, почувши це, зробив крок до неї. Його руки обвилися навколо її талії, ніжно, без поспіху. Він притягнув її до себе.
Їхні обличчя були так близько, що вона могла відчути його дихання — і він її. Вона приготувалась до поцілунку, і він, дивлячись у її очі, поцілував її.
Цей поцілунок був повний пристрасті, ніжності, і в ньому звучала вся їхня історія — довга, мовчазна, але тепер така відкрита.
Як тільки він відсторонився, він подивився їй в очі і, злегка розуміючи свою уразливість, сказав:
— Мілея, я… люблю тебе.
Ці слова, що, здавалося, тримались так довго в його грудях, нарешті прозвучали з його уст. І вона, не вагаючись, відповіла:
— І я тебе люблю, Еліане. Дуже люблю.
Вони залишились у тій тиші, що наступила після цих слів. Тиша була не порожньою, а наповненою теплом, яке вони знайшли в один одному. Він більше не боявся. Вона більше не боялась. І це було їхнім початком.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Холодний Принц , Лоран Доріан», після закриття браузера.