Читати книгу - "Тільки ми, Ліка Радош"

Частина 2

розділ 1

Аліна

- То що? Ти поїдеш? – в черговий раз запитує мене Оксана, хоча я продовжую відповідати відмовою. Подруга вирішила, що якщо частіше буде мені задавати одне і теж питання, то я, в кінцевому результаті, погоджуся.

- Ні. – не здаюся, відповідаю з посмішкою. Її впертість просто зачаровує.

- Ти не знаєш, що втрачаєш! А якщо я сама поговорю з Стасом і він дозволить тобі піти з нами? То ти передумаєш?

Мова йде про одноденний виїзд за місто в компанії Оксани і Сергія, з його друзями. Стас не зможе поїхати, бо на ці вихідні має сімейні справи. А я сама не дуже і хочу пертися хтозна-куди. Проте, Ксеня вважає, що це мені Плутар забороняє.

Початок лютого. На дворі продовжує вирувати зима. Невже я схожа на ту людину, яка по добрій волі поїде за місто відморожувати свою дупцю? Тим більше Оксана прекрасно знає, що такий вид відпочинку для мене каторга. Але активно звинувачує у всьому Станіслава.

Так, ми з Стасом разом близько двох місяців. Я вже привикла до його присутності в моєму житті. Та й не тільки я. Всі мої друзі і близькі знають, що ми зустрічаємось. І мама тепер, коли не відповідаю на дзвінок, спочатку намагається знайти мене через Стаса, а вже потім передзвонює Ксені, коли мене немає пороч з ним.

- Та, будь ласка! Дзвони! Це нічого не змінить. – продовжую гнути свою лінію.

Спостерігаю як Ксеня копирсається в своїй шафі, вибирає речі, котрі підійдуть до відпочинку.

- Від коли ти почала зустрічатись з Плутаром ти стала страшенно нудна! – продовжує воркотіти подруга.

- Я була такою завжди. – не відступаю. Можливо раніше мене такі слава зачепили, тепер просто смішать.

- Нехай, але зараз стала ще нуднішою! – корчить гримасу мені. – Як гадаєш це підійде? – показує мені джинси і кофту, що нарешті вибрала.

- В самий раз.  І красиво і зручно! – відповідаю оцінюючи наряд, що вибрала Оксана.

- Ну то з цим покінчено! - Відставляє одяг в бік, кидає на стільчик. Сама лягає на ліжко, де я сиджу, опершись на спинку. – То розказуй. Ви вже того?

- Чого того? – не витримую і починаю сміятися.

Здається, Оксана переживає за моє інтимне життя більше ніж я сама. Її дивує, що ми ще не перейшли до цього етапу в відносинах.

- Ясно. Ще ні. – сама собі відповідає Ксеня.

- Ти так це говориш ніби це якась трагедія. – відповідаю і не розумію чому стільки шуму.

Ми з Стасом тільки раз крадькома зачепили цю тему. І те в подібнім діалозі, коли він запитав і сам собі відповів, як побачив мою реакцію на своє питання. Більше до цієї теми не поверталися. І хлопець не переходив межі, хоча я їх і не ставила. І якби він, хоч трохи, збільшив напір, то думаю, що здалась би без бою.

- Ти думаєш, що це нормально? Ну про тебе я мовчу. Але Стас дорослий чоловік невже може обходитись без сексу так довго. Тим більше, що він зовсім не святоша в плані дівчат.

- До чого ти це мені говориш? – вже починаю дратуватись.

Звичайно мені неодноразово приходилось вислуховувати всякі плітки про мого хлопця. Старалися різні люди, і одногрупниці намагались вияснити про нього трохи більше. І деякі ображені на нього дівчата пояснювали мені, яка він сволота. Поза всяким сумнівом, у нас була розмова щодо цього. І хлопець не збирався заперечувати і брехати, що такого не було. Проте, запевнив мене, що ніколи нікому не зраджував. І що поки ми разом, він буде мені вірний, і чекає цього ж від мене. І я погоджуюся з цим.

- Ну от де він сьогодні пропадає? Може це просто відмазка, що зайнятий, а сам отримує від іншої те, що не даєш ти?

- Оксана, я хочу, щоб ти більше не починала цю розмову. І не наговорювала на нього зайвого. За своїми відносинами слідкуй. – трохи різко відповіла подрузі, проте вона заслужила.

- Ну і нехай. Я ж просто хвилююся за тебе. – підіймає руки в гору, наче здається поліції.

- Немає чого хвилюватися. В кожного по різному будуються стосунки. – вже спокійніше відповідаю.

- Та все ж, щось тут не те. Не схожий він на пай-хлопчика. – продовжує підкидувати мені думок для роздумів.

Збрешу, коли скажу, що мені абсолютно байдуже на слова подруги. Кожного разу вони залишають дрібку сумнівів. А й справді в чому справа? Звичайно, не в сьогоднішній ситуації. Я знаю, що сьогодні Станіслав побуде водієм для своїх батьків, що поїхали на іменини до Стасового хрещеного, так і він погостюється.

Проте, те що хлопець не робить жодних кроків, щоб звабити мене і перевести наші стосунки на інший рівень. Так, ми проводимо багато часу разом. Обоє познайомились із батьками, він з моїми, а я з його. Правда, останнім часом зустрічі стали рідші, Плутар влаштувався на роботу, тепер зайнятий більшу частину дня, і ми бачимось тільки ввечері. Я смирно приймаю ці обставини, проте мені його не вистачає. Таке враження, що не можу наїстися тим часом, що разом. Хочеться, щоб був зі мною весь час.

А тут. Ще Оксана кожного разу підливає масла в вогонь. І розумію, що не зі зла. Та все ж.

- Давай закриємо цю тему. І ще раз наголошую, що не хочу, щоб ти її ще раз підіймала. – продовжую тиснути на подругу.