Читати книгу - "Її ім’я було Татьяна"

І тепер нашому народу на межі вимирання не залишається нічого іншого, як пишатися своїм героїчним минулим і святкувати великі перемоги.

Розділ 9

1

18 червня 1953 року в Східний Берлін терміново прибув Маршал Радянського Союзу Берія і наказав Головнокомандувачу групою радянських військ у Німеччині генерал-полковнику Андрію Антоновичу Гречку вивести на вулиці танки.

Повстання було придушено. Генерал-полковник Гречко, той самий, який дав хрущовським колгоспам трофейних коней, тут-таки отримав звання генерала армії. Він незабаром стане Маршалом Радянського Союзу і двічі Героєм Радянського Союзу. Гречко пройшов усю війну, але на війні героя з нього не вийшло. Зате в мирний час — двічі!

Гречко за наказом Берії народний протест задушив, але Берія повернувся до Москви й заявив, що наступного разу цей номер не пройде, треба шукати інший шлях вирішення німецького питання. Від будівництва соціалізму в Німеччині слід відмовитися.

Берія пропонував Німеччину об’єднати на умовах Маленкова. Тобто зробити її нейтральною.

Він мав рацію!

Зі спроби побудувати соціалізм у Східній Німеччині все одно нічого не вийшло. Соціалізм там будували рівно 40 років. Він зазнав краху за один день.

Пропозиція Берії відмовитися від будівництва соціалізму в Східній Німеччині вельми не сподобалася Хрущову, Булганіну й Жукову. Сталіна вони відправили в інший світ, проте це зовсім не означало, що вони вирішили звернути зі сталінського шляху.

У зовнішній політиці Булганін, Хрущов і Жуков твердо стояли на позиціях сталінізму. Віддавати Східну Німеччину вони не збиралися.

Берія повернувся з Берліна й доповів, що соціалізму в Німеччині не вийде. Населення Східної Німеччини голосує но-гами, тікаючи до Західної Німеччини. Ті, хто залишається, розуміють, що життя в Західній Німеччині краще, ніж у Східній. Рано чи пізно Радянській Армії звідти доведеться піти. Краще йти зараз за умови, що американці підуть, ніж чекати моменту, коли нас змусять іти, а вони залишаться. Краще піти зараз, виторгувавши вічний нейтралітет Німеччини.

Довго товаришеві Берії ці ідеї проповідувати не дозволили.

Микита Хрущов, а був він мужиком хитрим, зумів уламати Маленкова виступити проти Берії. Як це йому вдалося, я не знаю. Маленков і Берія дотримувалися майже однакових поглядів на шляхи подальшого розвитку країни й були дружні між собою.

Хрущов щось запропонував Маленкову.

Маленков погодився.

2

Повстання в Берліні вибухнуло 17 червня 1953 року. Берія придушив його рішуче та швидко. 25 червня він повернувся до Москви. 26 червня Маршал Радянського Союзу Берія був заарештований у Кремлі.

Берія, Берія

Вийшов із довєрія.

А товариш Маленков

Надавав йому пінков.

З пісні слів не викинеш. Маленков був серед учасників змови проти Берії. Він про це згодом пошкодує.

Незабаром були зарештовані найближчі сподвижники Берії — Меркулов, Владзимирський, Кобулов, Мешик, Гоглідзе, Деканозов.

Групу захоплення Маршала Радянського Союзу Берії особисто очолив Маршал Радянського Союзу Жуков. Помістити до в’язниці заарештованого Берію не можна було. У всіх в’язницях — його підлеглі.

Однак армія має свою систему утримання заарештованих — гауптвахти і дисциплінарні (під час війни — штрафні) батальйони.

Першу ніч під арештом Берія провів на Московській гарнізонній гауптвахті.

Але начальник гауптвахти не має права приймати заарештованих без відповідного документа. Начальник, який накладає арешт, зобов’язаний заповнити документ, що називається «Записка про арешт». У цьому документі вказують дату, посаду заарештованого, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, ким і коли заарештований, причину арешту, на який термін заарештований, у якій камері утримувати, коли помитий у лазні, висновок лікаря та підпис того, хто заарештував.

Жуков вимогу статуту не порушив. «Записку про арешт» заповнив.

Маршалу Берії він виписав п’ятнадцять діб. Більше не мав права.

Берія цей строк не відмотав. Наступного дня його перевезли в підземний бункер штабу Московського військового округу на вулиці Осипенка. Це на Хорошовці, недалеко від того місця, де незабаром збудують «Акваріум».

Не знаю, що Жуков написав про лазню і висновок лікаря. Можливо, просто поставив прочерки. Відомо тільки те, що він вписав у графу про причину арешту.

Учасник тих подій генерал-майор Зуб потому багато років розповів, що Жуков, заповнюючи документ, замислився на мить і рішуче черканув: «За втрату пильності».

3

2–7 липня 1953 року в Москві проходив пленум ЦК. Берію звинуватили в «злочинних антипартійних і антидержавних діях».

У перший день роботи пленуму Хрущов уніс пропозицію перевести Георгія Костянтиновича Жукова з кандидатів у члени ЦК. Пропозицію було прийнято одностайно.

Пленум піддав жорсткій критиці діяльність Берії та його спільників. Задля економії місця та часу наводжу тільки одне звинувачення. Виступає член Президії ЦК КПРС товариш Анастас Іванович Мікоян:

«У перші дні після смерті товариша Сталіна він виступав проти культу особи... Берія хотів підірвати культ особи товариша Сталіна.»

(РДАНІ, Фонд 2. Опис 1. Справа 45. Стенограма липневого пленуму. Вечірнє засідання 3 липня 1953. Опубліковано: Вісті ЦК КПРС. — 1991. — № 1–2)

Це ж треба бути таким гадом! Культ особи товариша Сталіна хотів підірвати! Та за це розстріляти його мало!

В останній день роботи ЦК КПРС ухвалив постанову:

«...Останнім часом Берія настільки розперезався, що під прапором боротьби з недоліками та перегинами в колгоспному будівництві у країнах народної демократії та НДР у нього стали відверто виявлятися антиколгоспні погляди, аж до пропозиції про розпуск колгоспів у цих країнах. У світлі викритих злочинів Берії стає зрозумілим, що він схилився до ворожих позицій і стосовно колгоспного ладу СРСР.»

(С. 370)

Оцінимо хоча б дві ці пропозиції. Берія не пропонував розпустити колгоспи у Радянському Союзі. Проте Берія дуже критично ставився до насильницького перенесення нашого сумного досвіду на сільське господарство Польщі та Східної Німеччини, Чехословаччини та Албанії, Болгарії, Угорщини, Румунії. Пильні товариші вчасно схаменулися: але ж він і наші колгоспи недолюблює! Ось тут Жуков Берію і заарештував!

Особистий внесок Жукова в збереження рабства в нашій країні до нині гідно не оцінено. Більшість населення Радянського Союзу в той час жила в сільській місцевості. Усе сільське населення ще на початку 1930-х років було насильно загнане в колгоспи. Хто чинив опір — тих убивали. Мільйонами. У колгоспах грошей за роботу не платили. Замість грошей у відомість уписували палички. Паспорти колгоспникам мати — зась: щоб не розбіглися. Більшість населення країни у ті часи взагалі жодних особистих документів не