Читати книгу - "Спадкоємиця Темного Володаря, Julybookss"

– Але ви побачили злість, в певній мірі ненависть. Багато вчених називають ненависть та пристрасть подібними. – пояснив декан. – Ці два почуття одинаково потужні, якщо говорити про симпатію, то вона майже непомітна, ви можете її навіть не розпізнати, але ненависть ви не пропустите ніколи. Якщо ви зможете викликати в обʼєкта ненависть, ви зможете з легкістю змінити її на пристрасть. Але є один нюанс, ваш обʼєкт повинен бути сильний духом, він не повинен заховатись у куток від вашого натиску, а повинен дати гідний опір, як це зробила адептка Ренніс.

– Як змінити ненависть на пристрасть? – поцікавився ще хтось з групи.

– Це ви будете вивчати на наступних заняттях, а зараз поговоримо про сигнали тіла вашого обʼєкта… – професор почав читати лекцію, яка, на диво, мені сподобалась. Я все ще злилась на нього за цей експеримент, але не могла заперечити той факт, що він прекрасний викладач.

– Відчуваю себе повною дурою. – сказала я друзям, поки ми йшли коридором. – Як я зразу не зрозуміла, що це його маніпуляція? Стільки йому наговорила, тепер так соромно.

– Ніхто з нас не зрозумів. – заперечила Елла. – Але ти молодець, добре відстояла себе.

– Елла права, ти все правильно зробила. – заспокоїв мене Мел.

– Аріанна? – покликав мене хтось позаду, і я обернулась.

– Алекс? Ти що тут робиш? – я була шокована зустріти в академії знайомого.

– Я тепер викладач в академії, а ти тут навчаєшся? – ще більше здивував мене чоловік.

– Я першокурсниця. На бойовому вчусь. – ніби в тумані відповіла я.

– Мені здається, я буду твоїм викладачем. – сказав Алекс. – Я викладатиму предмет «Екзотичні флора та фауна».

– Тоді мені не варто називати тебе Алексом. – посміхнулась я чоловіку. – Отже, професор…

– Блеквуд. Професор Блеквуд. – з посмішкою відповів Алекс. – А ви значить адептка Аріанна…

– Ренніс. – підказала я та добавила. – Приємно познайомитись професоре Блеквуд.

– Ви з ним… разом? – запитала Елла, коли Алекс покинув нашу компанію.

– Що? Ми просто знайомі, бачились один раз в житті. – переконувала я друзів.

– Пробач, просто він кидав на тебе точно не дружні погляди. – сказала дівчина.

– Він просто знайомий і тепер наш професор. – невже вона могла подумати, що в нас стосунки. – Нічого такого між нами нема.

– Я, звісно, щасливий слухати ваші розмови, але можливо ви прискоритесь або пропустите мене? – почула я голос декана над головою. Оскільки ми йшли по сходах, ніяк обігнати нас він не міг.

– Пробачте, професоре. – сказав Мел, і ми дружно пропустили декана.

Уже цілий тиждень Алекс веде заняття з ФіФ, і йому це вдається на відмінно. Він демонструє вражаючі знання та вміння в цій сфері, і його студенти в захваті від його лекцій. Не лише чоловіча половина адептів захоплена його викладанням, а й дівчата намагаються привернути його увагу, прагнучи відзначитися своїми знаннями та інтересом до предмету. Головне досягнення Алекса - це здатність пробудити в адептів глибокий інтерес до вивчення флори та фауни. Не стану брехати, навіть я зацікавлено спостерігала за чоловіком. Я памʼятала його поведінку з Крістофом, та зараз Алекс не нагадував того злого чоловіка з ринку. 

Алекса відзначала не лише його приголомшлива зовнішність, але й увесь його образ, який промовляв про елегантність і впевненість. Його каштанове волосся, яке було ідеально укладене, ніби мистецтво, що підкоряло кожен погляд. Він мав той унікальний образ, який здавався запаморочливим, але при цьому зберігав під собою певну дозу загадковості. Уважний погляд Алекса блукав аудиторією, приносячи з собою надію і впевненість у майбутньому. Тонкі губи Алекса посміхались, майстерно передавали відтінки емоцій. Ця легка посмішка додавала образу невимушеності, але при цьому відбивала його внутрішню силу та рішучість. Ця комбінація властивостей робила його приголомшливим і неперевершеним в очах всіх навколо.

– Я роздав всім теми рефератів, – заняття вже підбігало до кінця, коли Алекс…професор Блеквуд запропонував підготувати нам реферати, щоб заробити додаткові бали. – прошу поставитись до цієї роботи відповідально. Трьом адептам, чиї роботи будуть найкращі, я добавлю десять балів на екзамені. А зараз можете бути вільні, до наступного понеділка. Адептка Ренніс, затримайтесь, будь ласка.

– Ми тебе почекаємо в коридорі. – пошепки сказала Елла та разом зі всіма попрямувала на вихід.

– Ви щось хотіли, професоре? – я підійшла до столу Алекса.

– Тобі не обов’язково називати мене професором наодинці. – його слова заставили мої щоки почервоніти.

– Але це не відміняє того факту, що ти мій професор. – заперечила я.

– Ти не хотіла б прогулятись зі своїм професором? – раптово запитав чоловік. – Провела б мені екскурсію містом.

– Я, якщо чесно, сама не знаю Блісбор. – соромно було це визнавати. – Не було нагоди часто там гуляти.

– Тоді ми повинні це виправити. – не відступав Алекс. – Це просто прогулянка старих знайомих.