Читати книгу - "Конституція України. Науково-практичний коментар"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Підтримання державного обвинувачення, яке здійснюється прокурором, найбільш повно відображається в його обвинувальній промові. У ній прокурор обґрунтовує правильність визначеної на досудовому слідстві юридичної кваліфікації вчинених підсудним діянь і висловлює пропозицію суду стосовно міри покарання.
Прокурори, визначені кримінально-процесуальним законом України, мають право подати на судові рішення у кримінальних справах, які набрали чинності, касаційну скаргу. Кримінальна справа при цьому розглядається колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за обов’язковою участю прокурора.
На стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами прокурор проводить розслідування цих обставин, за наявності для цього підстав подає заяву про перегляд судових рішень до касаційного суду, а також бере участь у судовому засіданні. В окремих випадках, визначених законом, прокурори в межах своєї компетенції мають право подати заяву про перегляд судового рішення у кримінальній справі Верховним Судом України, у засіданні якого беруть участь Генеральний прокурор України або його заступник.
Самостійною функцією прокуратури та правовою підставою участі прокурора в судовому процесі є представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов’язки.
Зокрема, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 р. під представництвом прокуратурою інтересів держави в суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за ухвалою суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Отже, зміст представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Завданням представництва є: захист прав і законних інтересів громадян, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист майнових та інших інтересів держави, які порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб; вжиття заходів щодо поновлення порушених прав та законних інтересів громадянина і держави, усунення причин та умов, що сприяли їх порушенню; притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, винних у порушенні прав і законних інтересів громадянина або держави, відшкодування завданих державі збитків.
Приводами для представництва в суді є звернення до прокуратури громадян, юридичних осіб та посадових осіб, повідомлення в засобах масової інформації або власна ініціатива прокурора.
Підставами для представництва в суді є: неспроможність громадян за визначених у законі умов самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження; порушення або загроза порушення інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Прокурор має право самостійно визначати підстави для представництва у судах, форму його здійснення (заявлення позову, вступ у справу, оскарження рішення) і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому прокурор, на відміну від інших форм представництва, не зв’язаний та не обмежений у вчиненні процесуальних дій позицією органу державної влади, в особі якого здійснюється представництво. Обсяг повноважень, зміст прав та обов’язків прокурора визначаються Законом України «Про прокуратуру», а також процесуальним законодавством.
Основним завданням наступної функції прокуратури — нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, є сприяння: розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню. Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів щодо узгодження дій правоохоронних органів з протидії злочинності.
Крім того, виконуючи свої повноваження щодо нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, прокурор вживає заходів до того, щоб відповідні органи дотримувались передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, які містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також не порушували строків провадження слідства та тримання під вартою; при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження всіх обставин справи, з’ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом’якшують та обтяжують його відповідальність; виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів щодо їх усунення.
Особливого значення набуває забезпечення ефективного прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, ураховуючи, що така діяльність пов’язана із проведенням системи гласних і негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів для пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп з метою припинення і розкриття правопорушень.
Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них прокурорами та їх заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками та прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України і прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Здійснюючи цей нагляд, прокурор у межах своєї компетенції використовує спеціальні повноваження, визначені законом.
Однією з особливостей, що відрізняє нагляд прокурора за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства від інших функцій прокуратури, є те, що зазначений напрям нагляду має виключно процесуальний характер, а наглядові повноваження прокурора визначаються кримінально-процесуальним законодавством.
Суттєвою ознакою прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, є його обов’язковий, імперативний для цих органів характер, що передбачено положеннями низки законодавчих актів, які регламентують правові засади та повноваження органів прокуратури.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Конституція України. Науково-практичний коментар», після закриття браузера.