Читати книгу - "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"

Мак-Брайд обірвала зв’язок.

— Капітане, — подав голос Алекс. — «Раві» почав маневри.

Викидає в ефір перешкоди. Здається, вони готуються до атаки.

Трясця. Голден чомусь був упевнений, що зможе все владнати.

— Гаразд, починай захисні. Наомі, вмикай підготовлені заходи

протидії. Еймосе? Палець на кнопці?

— Готовий.

— Не натискай, поки не побачиш торпед. Нехай вони зайдуть

першими.

Раптове перевантаження у кілька g вчавило Голдена у крісло.

Алекс почав захисні маневри.

— На такій дистанції я можу спробувати їх переманеврувати.

Аби вони не мали змоги вистрелити.

— Давай, Алексе. І відкривай наші шахти.

— Слухаю, — професійна маска спокою не могла приховати

Алексового збудження перед імовірним двобоєм.

— Я зламала їхнє націлювання, — повідомила Наомі. — Їхня

система не така потужна, як у «Росі». Я просто залила їх

радіоперешкодами.

— Ура роздутим марсіянським військовим бюджетам! —

відповів Голден.

«Росинант» раптово засмикався в низці безладних маневрів.

— Трясця, — голос Алекса був здушений від перевантажень, —

«Раві» поливає нас із МТЗ.

Поглянувши на тактичний екран, Голден побачив яскраве

намисто гарматної черги. Снаряди пролетіли повз. «Росі»

показував відстань 370 кілометрів — доволі складний

розрахунок для комп’ютера, який з рухомого судна намагається

поцілити балістичним снарядом у інше рухоме судно.

— Вогонь у відповідь? — прокричав по системі зв’язку Еймос.

— Ні! Якби вона хотіла нас убити, то пустила б торпеди. Не

давай їй причин нас убивати.

— Кеп, ми її переманеврували, — озвався Алекс. — «Росі»

зашвидкий для них. Розрахунок атаки буде менш як за хвилину.

— Прийнято, — відповів капітан.

— Стріляти? — що напруженішою була ситуація, то менше

проявлявся Алексів дурнуватий ковбойський акцент.

— Ні.

— Вони вимкнули лазер-цілевказівник, — сказала Наомі.

— Тобто облишили сподівання обійти наші перешкоди, —

прокоментував Голден. — І перемкнули торпеди на наведення за

радаром.

— Менш точний спосіб, — обнадійливо мовила Наомі.

— Такий корвет несе щонайменше дванадцять рибок.

Достатньо, щоби долетіла одна. А на такій відстані...

Термінал легенько дзенькнув, і тактичний дисплей повідомив, що «Росі» розрахував траєкторію атаки на «Раві».

— Є дзинь! — заволав Алекс. — Стріляти?

— Ні!

Голден знав, що на «Раві» зараз чують голосне дзижчання-попередження про те, що ворог навівся на ціль. «Зупиніться, —

подумки благав їх Голден. — Не примушуйте мене вас

убивати».

— Оу. Ого, — тихо озвався Алекс.

Майже тієї самої миті Наомі позаду покликала:

— Джиме?

Перш ніж він устиг відповісти, Алекс повернувся на загальну

лінію:

— Капітане, тут Ерос повернувся.

— Що? — здивувався Голден, на секунду уявивши, як астероїд

підкрадається, наче злодій у мультику, до двох кораблів, що

зійшлися в герці.

— Отак. Ерос. Вигулькнув на радарі. Що б він раніше не робив, аби його не було видко, то більше не робить.

— А що робить? Дай мені його курс!

Наомі перекинула навігаційну інформацію на свій термінал

і почала її опрацьовувати, але Алекс устиг на кілька секунд

раніше.

— Так, кеп. Добрий здогад. Міняє курс. Усе ще до Сонця, але

відхиляється від попереднього вектора на Землю.

— Якщо триматиме курс і швидкість, — долучилася Наомі, —

я б сказала, що вріжеться у Венеру.

— Ого! — пирхнув Голден. — Я ж пожартував.

— Добрий жарт, — відповіла Наомі.

— Що ж, тепер хай хтось скаже Мак-Брайд, що в нас не

обов’язково стріляти.

— А подумайте... — задумливо запитав Алекс. — Якщо ті ракети

не слухаються, то їх ніхто не зупинить, так? Цікаво, де Фред їх

припаркує.

— Хтів би я знати! — гиготнув Еймос. — Але Землю він

роззброїв. Оце буде стидовисько.

— Непередбачені наслідки... — зітхнула Наомі. — Завжди ці

непередбачені наслідки.

* * *

і трансльованою подією в історії людтсва. Поки астероїд долетів

до другої від Сонця планети, на її орбіті влаштувалися кількасот

кораблів. Військові намагалися відігнати цивільних, але марно.

Їх було надто багато. Падіння Ероса зловили армійські камери, телескопи цивільних