Читати книгу - "Піратський скарб, Оля"

                        Минув рік

З моменту нашої небезпечної подорожі за скарбами минув рік. Батько довго не міг пробачити Дрейкові, але побачивши, що пробачила навіть я, не втримався та прийняв наші відносини. Наші відносини були складними, повні сварок та непорозумінь, але після кожної сварки ми мирилися і досить бурхливо та палко. Як і казала Аліса більшість з моїх матросів, що пішли з команди повернулися, бо не змогли жити без піратських пригод, свободи та небезпек, що чатували за кожним кутом. Флікс й надалі був поруч зі мною та допомагав мені чим міг. Останнім часом я почала більше використовувати магію, хоча захоплюватися нею не збираюся, бо всьому є ціна, тому поки я тільки вчуся, що не є поганим. Я прийняла своє походження. Я прийняла, що я відьма. Я пірат і я відьма. Ось моє призначення.

Я щиро надіюся, що ця піратська історія змогла захопити вас та примусила вас щиро чекати продовження. Я прошу вас ставити вподобайки, залишати коментарі до цієї історії, адже вам не важко, а мені приємно. Кожна ваша позитивна реакція змушує мене йти далі та не зупинятися. Я дякую всім хто підтримував мене та допомагав мені в написанні. Ваша авторка.

Кінець