Читати книгу - "Кохання проти субординації, Оксана Мрійченко"

Наступний день був вихідним, тому Каріна дозволила собі розкіш трохи довше поніжитися у ліжку. Потім вона не поспішаючи приготувала собі сніданок і сіла за стіл. Сьогоднішній ранок в якійсь мірі був особливим. Дівчина вперше прокинулася з думкою про плани на поточний день і вперше за довгий час не згадала про Олексія. Тільки зараз вона подумала про нього, але ці думки не викликали звичного смутку. Просто спогад про людину, яка назавжди залишилася у минулому. Це нагадувало історію із хворим, наскрізь зіпсованим зубом. Якщо ти намагаєшся вилікувати його або ігнорувати біль, то це завжди буде супроводжуватися стражданнями. Але щойно ти висмикнеш цей зуб із коренем — одразу відчуєш полегшення.

Після сніданку Каріна вирішила навести лад у квартирі. Але сьогодні їй захотілося не просто зробити стандартне прибирання, а й позбутися від усього, що було пов'язано з Олексієм. Дівчина взяла великий сміттєвий пакет і задумливо зупинилася посеред кімнати. Олексій дарував їй футболку зі своїм фото, подушку з сердечками, багато сувенірних статуеток і пару комплектів спідньої білизни. Зібравши все це у сміттєвий пакет, Каріна на секунду задумалася.

Отримуючи ці подарунки, вона вважала їх дуже милими та обожнювала Олексія за те, що він був таким романтиком. Але зараз вона розуміла, що викинувши все це, вона нічого не втратить, а лише позбудеться від зайвого мотлоху. Навіть спідню білизну. Подаровані Олексієм комплекти вона одягала тільки для нього. Вони виглядали на ній сексуально, навіть занадто сексуально. Вони більше підходили для рольових ігор, тому у звичайному житті Каріні було ніяково носити їх. Вона згадала, що соромилася одягати їх навіть для Олексія, але намагалася перебороти зніяковілість тільки щоб зробити йому приємне.

Зібравши все це у сміттєвий пакет, дівчина перейшла до тумбочок та полиць у шафах. На одній з полиць знайшлися дві футболки Олексія та його старі шорти. Все це Каріна теж викинула у сміттєвий пакет. У ванній кімнаті вона виявила наполовину використану пляшку чоловічого шампуню та порожній балончик з-під гелю для гоління. Все це теж вирушило до сміттєвого пакета.

Діставши пилосос, Каріна почала збирати пил під ліжком і витягла звідти чоловічу шкарпетку. Незабаром у дальньому кутку знайшлася і друга шкарпетка. Ця знахідка навіть повеселила Каріну. Вона розсміялася, весело кинула шкарпетки у сміттєвий пакет і продовжила прибирання. Навівши у квартирі ідеальну чистоту, дівчина взула мокасини та пішла виносити сміття. Підійшовши до сміттєвого бака, вона з легкістю закинула у нього пакет з речами Олексія і впевнено вирушила назад додому.

Позбувшись від всіх речей, пов'язаних з Олексієм, Каріна відчула ще більше полегшення. Вона сіла за стіл, відкрила ноутбук і зайнялася чисткою фото. Відправивши всі знімки, на яких був Олексій, у кошик, вона відкрила свої сторінки у соціальних мережах. Там теж були їхні спільні фотографії, але їх Каріна вирішила не видаляти. Це було етапом її життя, про який знали багато її друзів та рідних. Було б нерозумно удавати, що Олексія ніколи не існувало в її житті. 

Після завершення чистки ноутбука дівчина виконала аналогічну процедуру зі своїм телефоном. Видаливши всі спогади про Олексія, Каріна раптом відчула себе по-справжньому вільною. Осінній день змінився тихим вечором. Дівчині стало нестерпно сидіти вдома. Тому вона зателефонувала одній зі своїх подруг і домовилася зустрітися з нею. Швиденько перекусивши, дівчина одяглася і вийшла з дому.

Наступний робочий тиждень почався як звичайно. Всі співробітники «Цитруса» повернулися на робочі місця і зайнялися своїми звичайними обов'язками. Каріна майже не згадувала про Дениса на вихідних. Але збираючись у понеділок на роботу, вона відчувала радість — їй хотілося побачити начальника. Цікаво, як він буде поводитися? Вдасть, що нічого особливого не сталося? Чи в їх відносинах з'явиться щось нове? Втім, Каріна не могла дати собі відповідь на питання, які саме нововведення можуть з'явитися тепер у її взаєминах із директором.

Напередодні обіду дівчина несла матеріали по одному з рекламних проектів у кабінет Світлани Єгорівни та зустріла Дениса у коридорі. Каріна миттєво відчула, що її щоки починають горіти рум'янцем, а всередині розповзається нестримна радість. Денис теж широко посміхнувся, побачивши дівчину. Вони підійшли один до одного і зупинилися на відстані двох кроків.

— Каріно, доброго дня! Радий вас бачити.

— Добридень, Денисе Олександровичу!

— Як ви себе почуваєте? Бачу, що ви посміхаєтеся — це добре.

— Так, я вирішила прислухатися до вашої поради та викинути всі непотрібні переживання зі своєї голови.

— Радий, що моя порада вам допомогла. Ви йдете до Світлани Єгорівни?

— Так, вона просила мене занести їй ці матеріали.

— Ходімо разом. Я теж хотів поговорити з нею.

— Ви нормально доїхали додому після того, як відвезли мене? — запитала у нього Каріна.

— Так. Я живу недалеко від вас, за будівельним супермаркетом. Тому дорога додому у мене зайняла зовсім небагато часу. А ви не сумували?

— Я майже одразу лягла спати.

— Каблук на туфлі можна відремонтувати?

— Думаю що ні. Але я залишила ці туфлі на згадку про свою незграбність. До того ж, я виклала за них солідну суму і тепер мені шкода просто викидати їх на смітник.

— Ви маєте рацію. До того ж, другий каблук наче не постраждав. Може ще на щось згодитися.