Читати книгу - "Темна заполонила душу дракона, Софія Кравченко"

– Доброго дня пані, дозвольте відрекомендуватися я Граф Майорс Бейлс!

– І вам доброго дня! Я Маргарита Де Блод, я так розумію ви прийшли забрати своє замовлення.

– Так! – доволі знервовано відповів він.

– І так, ваше скерипі у вигляді маленької дівчинки в блакитній сукні і довгим блондинистим волоссям, правильно?

– Так, усе вірно.

Я поспішила взяти скерепі який стояв біля столу у вітальні, підійшовши до Майроса Бейлса я зупинилася, він мав доволі нетерплячий і трохи обурливий вигляд… ну щодо першого, в мене пояснення є, все-таки забирати довгоочікувані покупки може бути дуже хвилюючим, а щодо іншої емоції…

– Прошу пане, вас щось хвилює? Чи вам не сподобався скерепі? – хоча, як на мене, скерепі йому навіть дуже сподобався, зважаючи на те, що коли він його побачив в нього аж очі заблищали.

– Ні, все гаразд просто… я не думав, що її будете віддавати мені ви.

Ах, так! Я й забула, що якщо я жінка, то працювати і керувати великим прибутковим бізнесом я не можу, а повинна тихо сидіти і доглядати будинок і свого майбутнього чоловіка! Як же це нестерпно, коли тебе недооцінюють лише за те, що ти іншої статі і при цьому не звертають уваги на твої вміння!

– Ну як бачте, виготовляю тут скерипі і опудал лише я і продаю також – намагалася відповісти якомога спокійніше, без язви в словах – Ну так що, будете забирати скерипі?

– Так, звичайно!

– Тоді прошу приступити до оплати! З вас п'ятсот тисяч золотих монет! – в цю секунду, я відчула себе колишньою продавчинею, хоч тепер я продаю не одяг, а опудал.

– П'ятсот тисяч золотих монет! Ви з глузду зїхали! Пропоную двісті!

Е ні любчику, так просто ти від мене не підеш, навіть якщо ти не хочеш мати ніяких справ в бізнесі з жінкою! Я нізащо не поступлюся в ціні!

– На жаль, я не можу продати вам скерипі дешевше ніж за цю ціну. Ви ж самі розумієте, що такий товар доволі рідкісний і його роблю тільки я. – трохи давимо жалість і б'ємо по унікальності виготовлення товару.

– Але навіть та ціна яку ви мені запропонували надто велика. – продовжив він уже спокійніше. Лайон розповідав, що ті хто замовляє скерепі, люди не бідні і це означає що вони були готові до будь-якої ціни!

– А якщо я вам запропоную вигідну акцію!? – на це Майрос Бейлс трохи скривився, але все-таки продовжив мене слухати – наступного разу, коли ви будете в мене замовляти дорогоцінних скерепі, вам як постійному клієнтові я буду робити знижку – нумо погоджуйся, хто ще тобі таке запропонував би – а ще якщо хтось буде відмовлятися від свого замовлення, ви будете перші в списку кому я запропоную його продати! – як завзятому колекціонеру він повинен погодитися.

– Хм, добре, я згоден! Ви отримаєте рівно п'ятсот тисяч золотих монет! – хоч і скрегочучи зубами, він погодився.

– Дуже вам дякую, все-таки добре мати справи з таким розуміючим покупцем! – а мені не завадить мати постійного покупця який не буде відмовлятись від покупки!

Привітики!!! Ловіть нову частину!!! Найближчім часом я напишу ще одну частину!!!  Такщо чекайте, можливо вона буде завтра або навіть і сьогодні якщо встигну закінчити!!! Приємного вам читання:)