Читати книгу - "Тиха радість, Галина Левтер"

Шлюб з Алом? Далека перспектива й малоймовірна. Блуд? Це те, куди все хилиться. Розрив відносин? В них  і дружби не було…  Так що ж між ними?

— Чого там порпаєшся? — виглянула  з кімнати Каріна.

— Піч топлю. 

— Добре. Завтра за котел вирішуватиму. Бо стара, кого не приведе, все гірше! Геть до бісової матері цю саморобку треба розібрати!

— Мамо!

— Топиш — топи. Святоша, блін! Воно тобі слабій треба? 

Каріна махнула рукою й закрилась в кімнаті. 

Мати! І та її Святошею обзиває!

Ліна поставила чайник на піч. Він весело шипів.  Дівчина глянула на книжкову полицю, де стояла Біблія. В цій книзі вона знаходила розраду й пораду.  Ця книга змінила її батька, дала хоч трохи радості  й любові від рідної людини. Шкода, що батько з матір'ю жили як кішка із собакою. Як не намагався тато знайти підхід до мами після свого навернення до Бога — жінка не захотіла його пробачити, зрозуміти, прийняти. Бабуся теж не була рада, що тато заходився на богослужіння ходити. Вона перемовчувала, бо син кинув п'янку і куриво. Від свого чоловіка терпіла. Звична картина української родини. З таким сімейним приданим Ліна аж ніяк не буде завидною невістою.

Дівчина змахнула сльози. Гірко, неприємно, але батьків не вибирають.  Не знати чи Алові легше… Не знати, які гріхи на совісті його родини.

Ліна  скочила до книжкової полиці й дістала звідти Святе Письмо. В рожевій закладці з планом читання на рік відзначила потрібне число. Вона  намагалася читати Біблію кожен день. Тепер відкрила книгу Псалмів. По ній  вчилася молитися. Псалми підказували їй слова, як звертатися до Бога, допомагали пам’ятати, що Бог сильний і може захистити від усіляких небезпек, нагадували, що потрібно просити помочі у Бога і бути впевненою, шо Він не забариться. 

 Після тихої бесіди з Богом Ліна заспокоїлась. Чайник закипів. Вона не ризикнула пити бабусин трав'яний чай. Наколотивши смородини, великою ложкою сьорбала гаряче пиття. 

Раптом, кинула погляд на рюкзак.  Хвостик торбинки, що виглядав, промовляв барвистіше всіляких слів. Ал поклав їй булочку… Це було солодше всіх гостинців. Булочка, приправлена ніжністю!