Читати книгу - "Game over, Олександр Юрійович Есаулов"

- Ну, як же? — підтримав Кадима Рик. Він напружив пам’ять, згадуючи текст. Там було написано так: «бережіте циклопа він…» і далі обрив, причому слово «бережіться» було написано з помилками.

Чипсет сумно посміхнувся.

- Помилка в слові справді є, але не та, про яку ви подумали. Літера «с» там поставлена замість м’якого знака.

- Тобто «бережіть циклопа»? Чого це ми повинні берегти цього виродка? Глюк — він і є глюк. Якщо не…

- Я теж глюк, — тихо зауважив новий товариш.

Кадим зніяковів.

- Так, але ж не злий… - спробував виправдатися Рик. — А адреса? — переводячи розмову на іншу тему, запитав він.

Чипсет тільки рукою махнув.

- А пошукові системи для чого? Адреса — це нескладно. А ось циклоп… Циклоп — ніхто інший, як ваш колишній друг Оріг.

- Що?!

- Так, — сумно підтвердив Чипсет, - це сталося* майже на моїх очах. Гірея перетворила його на циклопа відразу після вашої втечі. Спочатку вона сказала, що він ні в чому не винний і вона зробить його гігабайтом. Веліла підійти до перетворювача й покласти на нього руки. Оріг виконав наказ. Відразу налетіли глюки й прив’язали до перетворювача. І раптом він став перетворюватися на циклопа. Це було так страшно! Спочатку він почав швидко рости, укриватися густим волоссям, одяг порвався, тіло вкрилося мерзенною рудою шерстю, а очі злилися водне. Як він намагався відірвати руки від перетворювача! Як він кричав! Його крик перейшов в оглушливе ревіння, й, зрештою, Оріг перетворився на циклопа.

- Яке щастя, що ми його не вбили!

- Ви його вже бачили? — жваво запитав Чипсет.

- Так, — відповіли друзі й коротко розповіли про свою спробу проникнути на п’ятий рівень.

Зрозумівши, що Гірея рано чи пізно почне його шукати, Чипсет вирішив знайти собі який-небудь притулок. Подумавши, що, коли шукають, завжди найтемніше місце біля самісінької лампи, він вирішив сховатися під боком у Гіреї. Ніхто за весь час перебування в цій кімнаті жодного разу його не потурбував. Після ретельних пошуків на різних рівнях гри він знайшов майже все необхідне для виготовлення перетворювача.

- Складанням цієї штуки я й займаюся зараз, — закінчив Чипсет свою невеселу розповідь.

Рик на хвилинку замислився.

- Добре, зберете ви грибок, тобто перетворювач, а далі що?

- Як що? Створю свою армію й почну з Гіреєю війну.

- А далі що?

- Здобуду перемогу й розкладу її саму та її армію на цифру, звільню ВП, і все буде як колись.

- А якщо перемогу одержите не ви? А що буде з ВП і Шаною, якщо ви почнете війну? Крім того, є ще дуже важлива річ, якої ви, цілком імовірно, поки не знаєте. Гірея навчилася матеріалізовувати глюків не лише у віртуальному світі.

- Що ви маєте на увазі? — стривожено запитав Чипсет.

- Саме те, про що ви подумали. Глюки потрапили в наш світ. Васла бачив глюка на власні очі, - Васла ствердно кивнув головою, — правда, одного. Але де один, там і тисяча!

- Вона все-таки вирішила це завдання!

- Вона використовувала монітори заекранників, щоб глюки потрапляли до нас. Тепер, якщо Гірея побачить, що програє війну, вона просто сховається в нашому світі, і ви її ніколи не знайдете. Це перше, а друге — ВП, а тепер і Шана, ймовірно, стали її заручниками. Що вона з ними зробить, якщо зрозуміє, що програла? Або почне торгуватися й виторгує все, що програла, бо ВП і Шану треба звільнити за будь-яку ціну, або розкладе ВП на цифру, а Шану перетворить на якого-небудь монстра.

- Ти добре мислиш, — Чипсет з повагою подивився на Рика. — І що ти думаєш робити?

- Нам треба вирішити два завдання, — Рик загнув мізинець. — Звільнити ВП і Шану — це раз. І, - він загнув підмізинний палець, — перекрити Гіреї доступ у наш світ — це два.

- Якщо вона з Шаною щось зробить, я її на шматки порву, — Кадим блиснув очима.

- Це… а чого баритися? Ти того… Зараз і порви…

Уся компанія невесело розсміялася над зауваженням Васли.

РОЗДІЛ 6

Візит до палацу

- А що, — запропонував Кадим, — вода є, ганчірки є, он розетку розберемо і влаштуємо коротке замикання. Поки Гірея оговтається, ми її скрутимо як миленьку!

- Не вийде! — сумно сказав Чипсет.

- Чому?

- Бо ми тепер не в палаці, а в грі. І тому, що ми на різних рівнях: Гірея на п’ятому, а ми взагалі в демоверсїї. Коротше, якщо влаштувати коротке замикання, то електрику виб’є тільки на нашому поверсі. Так побудована електрична мережа.

- Так, це… як його… ситуація… — невесело підсумував небагатослівний Васла.

- Чипе, а до палацу потрапити можна? — запитав Рик.

- А там що? — запитанням на запитання відповів Чипсет.

- Не знаю… Але нині все погано. Шана й ВП у полоні, Оріг — циклоп, дороги назад немає. Способів перемогти Гірею теж поки не видно. Значить, треба шукати… Якщо Гірея тут, то, може, в її кабінеті можна

знайти що-небудь таке, що можна використати для перемоги? Може, у кабінеті ВП… Хоч яку-небудь зачіпку!

Чипсет замислився на кілька секунд.

- Напевно, можна спробувати, — невпевнено сказав він, — для цього треба дістатися до виходу з відеокарти. Такі виходи є на кожному рівні, зокрема й тут, у демоверсії. Усе питання в тому, як цим каналом переміщатиметься людина. Перетворена копія, або глюк, як ви називаєте, це робить просто, а ось людина…

- А що людина? — втрутився Кадим. — Коли ми були заекранниками, ми літали цими каналами, як пташки, по п’ять разів на день, і нічого!

- Але тоді ви літали за допомогою Сили, а тепер її немає. Так що, у кращому випадку, доведеться пішечки, а в гіршому — поповзом.

- Ну що ж, поповзом то й поповзом!

- Тоді йдемо!

Уся компанія вирушила за Чипсетом.