Читати книгу - "Академія Ніваріум. Літня практика, Анна Скрипка"

Галас в будинку досі тривав, але в кімнату до Гору не ломляться, або вже оглянули, або збирають все срібло в будинку, у поєднанні з осиновими кілками – не важливо, але мені треба поквапитися. Повернулась до вікна і спробувала левітацією підняти брус - є, дерево піднялося, значить, сили мої трохи відновилися! Тепер засув виставляємо на вулицю, захлопуємо вручну віконниці та вставляємо на місце брус. Ура! Вийшло! Хто молодець? Я молодець! Демон ображено забурчав, довелося спішно виправлятися: ми молодці! Коли там уже повне повноліття? Це роздвоєння особистості мене скоро з глузду зведе…

Гаразд, щось я розслабилася, у мене ще наставник недобитий, тобто недолікований лежить. Зір вже адаптувався до темряви, тому я впевнено пройшла до Абігора і розрізала пута своїм клинком. Дивно, але зап'ястя хлопця майже не постраждали, невеликі ранки швидко залікує мазь. Потім відшукала свою сумку і дістала все необхідне, навіть спирт, але застосовувати я його все ж таки за призначенням буду - рани знезаражувати.

Щоб обробити всі рани та забиття довелося роздягнути Карро до спідньої білизни. Речі скинула неохайною купкою біля дверей. Обтерла спочатку ганчіркою змоченою водою, потім знезаразила рани спиртом, змастила все загоювальною маззю і під кінець напоїла зіллям, що відновлює сили, вкрила ковдрою. Все, нехай тепер тільки спробує вирушити до праотців!

Закінчивши з Абігором, оглянула себе - начебто ніяких поранень, тільки втомилася неймовірно. Настав час, мабуть, до себе? І тут до мене дійшло – не можна мені зараз у кімнату до Далії – вони всі попрокидалися, бачили, що мене там немає. Попрусь туди зараз - знову галас підніметься або зайві питання вранці виникнуть.

Ну все! Не хочу зараз ні про що думати, я спати! З рештою хай наставник розбирається! З таким настроєм я скинула брудне взуття та верхній одяг, а потім лягла поруч із хлопцем поверх ковдри.