BooksUkraine.com » Міське фентезі » Вовче прокляття, Марія Власова 📚 - Українською

Читати книгу - "Вовче прокляття, Марія Власова"

43
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Вовче прокляття" автора Марія Власова. Жанр книги: Міське фентезі. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 260 261 262 ... 310
Перейти на сторінку:

Істерику, що клекоче десь в грудях, намагається заглушити розум, який маніакально повторює, що це не він! Це зовсім не Він! Та чи зупиняє це тремтячі руки, та підпираючи горло сльози? Звичайно, ні. Всі мої сили йдуть на те, щоб банально нічого не робити, та й вони поріддя здавалось було забутого страху. Від нього наче немає рятунку! Так я думаю, поки мені не дарують поцілунок. Довгий, тягучий і наче сироп, сповнений ніжності та… кохання? Від нього так паморочилась голова, що страх і переляк пройшов. Я вернулась в реальність, та вона виявилась не менш жорстокою чим мої огидні спогади.

Кай відсторонився, притримуючи мене за потилицю. Я хапалась за нього наче за рятівну соломинку, та він сам опустив мене на саме дно.

— Виявляється, ти така легкодоступна, — вимовив він, але його слова не відразу дійшли до моєї свідомості.

Кай прибрав руку з під мого плаття, а тепла долоня відпустила шию, тим самим лишивши мене опори не тільки моральної, а й фізичної. На обличчі його немов застигла жорстока маска, без натяку на посмішку. Моє тіло здригалося і нило від бажання, а мозок не бажав працювати.

— Усього лише поприставав трохи, і ти вже на все готова, — він усміхнувся, і я відчула, як по щоках котяться сльози, все ще не розуміючи, що відбувається. — Але так зовсім не цікаво, якщо ти так легко здаєшся.

— Що? — не впізнавала свій голос, таким тендітним і тихим він був. Він наче зламався, я зламалась.

— Жалюгідна, — кинув він жорстокий вирок, усміхнувся поблажливо і пішов. Просто пішов.

— Що? — повторила в порожнечу.

Сукня задерлася майже до грудей, ліфчик збився вище. Шия, обличчя та губи горіли від поцілунків, дихання збите, переривчасте. Ноги розсунуті, на стегнах червоніють синці.

Він грав, він просто грав! Все це брехня! Абсолютно все брехня! А я знову попалась, знову повелась, як повна дурепа!

Думки, як ляпаси, били по обличчю. У грудях болем калатала лють, і я закричала, звалюючись на підлогу. Вдарилася обличчям об плитку і затихла.

Усе пахне ним, але найбільше я. Його запах всюди, але найбільше в моїй пам'яті. Тепер я знала, якими солодкими є його поцілунки, і яким спекотним є бажання, яке вони викликають. Тепер я знала, що таке справжнє приниження.

Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
$(document).ready(function () { $('.rating-star').on('click touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 260 261 262 ... 310
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вовче прокляття, Марія Власова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вовче прокляття, Марія Власова"