Читати книгу - "МарІуполь. Як ми виживали... Хроніка війни., Олександр Зоря-Заря, Ольга Заря"

РАНОК.

Виспалися!.. Встали. Туалет через вулицю в іншому корпусі. Там є умивальники і вода. Ми вже забули, що таке вода з крана. У Маріуполі воду економили максимально. А тут вода! Хочеш - пий, хочеш - умивайся.

Тече́, немо́в ди́во, із кра́на вода́ –

вмива́йся і пий - скі́льки хо́чеш.

Доро́га до ща́стя насті́льки проста́? –

запи́тують ті́ло і о́чі…

10:00.

Нас записали на безоплатне харчування (перша, друга і третя страви) у їдальні - один раз на добу. Хочеш - зранку, хочеш - в обід. Дружина поговорила з волонтерами щодо мого цукрового діабету, і мене внесли в списки на харчування 2 рази на добу (і зранку, і в обід).

12:00.

В укритті стоїть стіл, на якому містяться три подовжувачі від розеток. Вони практично завжди зайняті для заряджання планшетів, смартфонів (телефонів). Ми теж цим скористалися.

15:00.

У магазинах проблеми із завозом хліба. Ми не знайшли його. Кажуть, коли привозять - величезні черги й дають один батон в руки. Продукти дуже дорогі. Казали, що ціни підскочили з початком війни.

20:00.

Новин із великої землі ніяких. Що там зараз? Готуємося до сну.

Прийшо́в окупа́нт, на́че злий чарівни́к –

доро́жчає все, що не зни́кло.

Наси́льство і сльо́зи – прикра́си війни́ –

несе́ нам озбро́єне би́дло.

Прийшо́в окупа́нт – не працю́є, а їсть…

пробле́ми малю́є і кле́їть.

А ві́ра живе́ і несе́ благу́ вість:

наро́д наш – незла́мний, мов ске́ля.

«Дякую за прочитання. Ваше ❤️ та додавання книги до бібліотеки – це ваша підтримка, яка допомагає моїй історії знаходити нові серця.»

Анонс (День 23 → День 24):

"Після напруженої ночі й важкого обшуку на блокпостах герої дістаються до Бердянська. Але це лише короткий перепочинок на шляху. Чи вдасться їм знайти мир і спокій у новому місці, чи попереду ще більше труднощів? Двадцять четвертий день покаже, що навіть на новому місці війна продовжує впливати на їхнє життя."