Читати книгу - "Вовчиця. Присяга крові, Анна Юняєва"

– Он воно що. – задумавшись сказав Майл, в якого язик вже трішки заплітався. – Не приємно, згоден. Та поглянь на це з іншого боку. Ти погарячкувала, тобі необхідно було почекати доки він сам про це б розповів, а ти не дала йому навіть такої можливості. Недовіра, як камінь на шиї людини, що плавати не вміє -  рано чи пізно затягне на дно. Це було все до тебе й до того ж ти не бажала цього шлюбу. Ти ж не вважала його ченцем, який не бачив жодної жінки до тебе? Тим паче він не збирається відмовлятися від тебе. З твого боку це егоїстично не вважаєш? – брат поглянув на Ельзу й вона розуміє, що в цьому є частина правди й це дратувало ще більше.

– Як же дратує, коли ти маєш рацію. – вовчиця сумно видихнула та обперлася на спинку крісла закривши очі. 

– Тільки от знаєш що дивно? – Майл нахилився ближче. – Ти ж знаєш, що жінка, яка носить дитину Альфи не піддається гіпнозу?

– Так, чула сьогодні вже це. Навіщо повторювати? – вовчиця потерла своє обличчя рукою та відставила склянку з напоєм.

– До того, що Тео сильніше за тебе, це довів поєдинок Сейріо, а це означає, що або ти сильніше ніж здається або.. – Ельза перервала брата.

– Або дитина не від Альфи. – вовчиця поглянула на брата та продовжила фразу.

– Якби ти була сильніша Тео, то було б не дивно, що ти змогла залізти в думки Каї, проте ми знаємо, що це не так. А отже, скоріш за все татусь хтось інший.

– Навіщо ж їй брехати про таке? – здивовано запитала Ельза.

– А це вже інше питання, сестро. – настрій вовчиці не дуже покращився.

– Проте, не можна виключати, що ти просто стала сильнішою і тоді не все так добре для тебе як здається. Це можна перевірити лише з часом, бо коли термін вагітності збільшиться, то Тео буде тягнути до Каї. Інстинкт захищати самку, яка носить дитя - непереборне, зв'язок між матір'ю дитини та батьком буде сильніший ніж будь-коли. – сказав Майл те, що Ельза боялася почути найбільше.

– А ти вмієш збадьорити, з тебе чудова команда підтримки. – саркастично промовила вовчиця міцно стиснувши кулаки.

– Не хочеш сьогодні просто напитися? – раптом запропонував брат, а Ельза широко відкрила очі від подиву.

– Та ти вже ледь язиком тріпочеш. – засміявшись сказала вовчиця.

– Я серйозно, одягнемося та поїдемо в клуб, відірвемося. Можливо, це потрібно нам обом. – вовчиця прижмурила очі недовірливо та недовго обдумувала його пропозицію.

– А знаєш що? Погнали! До біса все, хочу відволіктися від цього. – вже за пів години вони їхали в таксі до клубу п'яні, а таксисту довелося час від часу заспокоювати вовків, які кричали пісні висунувшись з вікон. Майл так і не переодягнув свій халат, під яким виднілася його спідня. Цей вечір вони провели досить гучно, а наслідки вранці їм ще доведеться пригадати наступного ранку.