Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В гумористично-сатиричній літературі були представлені твори О. Вишні, І. Сочивця, М. Білкуна, О. Ковіньки. Цікаво в галузі літератури для дітей писали Ю. Збанацький, І. Багмут, В. Нестайко, Б. Чалий, М. Познанська.
Важливе значення для заохочення творчого процесу мало нагородження кращих книг урядовими преміями – Ленінською та Шевченківською.
Нагородження преміями (детальніше)
2 лютого 1967 року постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР затверджено положення про премію. Згідно з ним, один раз на два роки присуджують 31 Ленінську премію: 25 — у галузі науки й техніки, 6 — у галузі літератури, мистецтва й архітектури. Розмір премії — 10 тисяч карбованців кожна. Одним із перших письменників отримав Ленінську премію Олександр Довженко за кіноповість «Поема про море». Пізніше її лауреатами стали Максим Рильський (збірка «Троянди і виноград»), Олесь Гончар (роман «Тронка»), Михайло Стельмах (роман «Хліб і сіль»).
Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тараса́ Шевче́нка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії (перші лауреати - літератори П. Тичина, О. Гончар, композитор П. Майборода).
У 1969 році її отримав Олесь Гончар (роман «Людина і зброя»). Серед лауреатів премії П. Загребельний, В. Сосюра, Ю. Збанацький інші.
За даними Інтернету.
Переслідування шістдесятників
Культурницька діяльність, яка не вписувалась у рамки дозволеного, викликала незадоволення влади. З кінця 1962 року, почався масований тиск на опозиційну інтелігенцію. Перед шістдесятниками закрилися сторінки журналів, посипалися звинувачення у «формалізмі», «безідейності», «буржуазному націоналізмі». У відповідь ідеї шестидесятників стали поширюватися у самвидаві (тобто у самостійно виданих саморобних книгах, що були поза цензурою).
Наштовхнувшись на жорсткий опір партійного апарату, частина шістдесятників пішла на компроміс із владою, інші потім схилилися до політичного дисидентства, правозахисного руху та відкритого протистояння радянському режимові.
5. Розвиток українського мистецтва
Музика
У 1960-х роках відбувається своєрідний прорив української композиторської школи на світову арену. Композитори, музиканти успішно виступають в Європі, вивчають новітні течії, стилі європейської музичної культури. У Києві створюється група митців «Київський авангард».
В ці ж роки продовжують працювати такі композитори, як Платон і Георгій Майбороди, Станіслав Людкевич, Юлій Мейтус, на цей період припадають останні дві симфонії Бориса Лятошинського. Активно працюють Ігор Шамо, Андрій Штогаренко.
Популярним стає молодий композитор Олександр Білаш. Значне місце у його творчості займають пісні, які стали майже народними. Серед них: «Ясени», «Два кольори», «Білий цвіт», «Журавка», «Ластівка».
Світове визнання отримала національна школа вокального мистецтва. Яскраві імена української оперної сцени — Анатолій Солов'яненко, Дмитро Гнатюк, Євгенія Мірошниченко.
Живопис і скульптура
Молода Тетяна Яблонська створила ряд яскравих полотен «Наречена», «Колиска», «Ранок», «У парку». ЇЇ емоційна картина «Над Дніпром» показала трепетний стан весняної природи.
У 1960-х роках Яблонська звернулася до джерел народного мистецтва, шукаючи в мистецьких традиціях ритміки форм і кольорів. Це дало її мистецтву нову формотворчу живучість, зокрема у таких творах: «На ярмарку в Солотвині», «Весілля», «Травень» та інших. У цих творах художниця наблизилася до основного руху нового українського мистецтва — «бойчукістів», які прагнули до гармонійного поєднання традицій з модерновими напрямами сучасності. З 1953 року Т. Яблонська - член-кореспондент Академії мистецтв СРСР.
Разом з художником В. Зарецьким Т. Яблонська стала основоположником і фундатором фольклорного напряму в українському образотворчому мистецтві, який, незважаючи на певні труднощі, зберігся і набув розвитку в наступні десятиріччя.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін», після закриття браузера.