Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"

В культурі шістдесятники виступили проти заідеологізованої фальші в зображенні життя суспільства, за духовне розкріпачення, осмислення загальнолюдських цінностей і ідеалів. Їх приваблювало філософське, романтично піднесене осмислення буття.  Більшість шістдесятників не відступало від ідеалів соціалізму, але закликали до їх оновлення.

Велику роль у становленні  цього руху зіграла стаття Олександра Довженка «Мистецтво живопису і сучасність», опублікована в «Літературній газеті» у 1955 році. Довженко закликав до розширення творчого пошуку, відходу від догм «соцреалізму». Вплинули на українських шістдесятників також російські лідери руху – А. Вознесенський, Є. Євтушенко, Б. Окуджава, О. Солженіцин, Б. Пастернак, А. і Б. Стругацькі.

В УРСР шістдесятники виступали на захист національної мови і культури, свободи художньої творчості, за пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими. Основу руху шестидесятників склали письменники І. Драч, М. Вінграновський,  Гр. Тютюнник, Б. Олійник,  В. Симоненко, Л. Костенко, В. Шевчук, художники А. Горська, В. Зарецький, літературні критики І. Дзюба, Є. Сверстюк, кінорежисери  С. Параджанов, Ю. Іллєнко та інші.

Шістдесятники прагнули відновити традиції класичної дореволюційної інтелігенції, якій були притаманні ідеали громадянського суспільства та служіння народові.   Вони організували  у 1960 році  Клуб творчої молоді у Києві, яким керував театральний режисер Лесь Танюк. Активними учасниками клубу стали художниця Алла Горська, поети Іван Драч і Микола Вінграновський.   Згодом виникли інші клуби.

Учасники клубів влаштовували неформальні літературні читання та художні виставки, вечори пам'яті репресованих митців, ставили замовчувані театральні п'єси, складали петиції на захист української культури. Людям надовго запам’ятались літературно-музичні вечори пам’яті Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки та інші.

Поезія шістдесятників

Першими поетами шестидесятників в Україні були випускниця Московського Літературного інституту Ліна Костенко (збірки «Проміння землі», «Мандрівки серця», присвячені проблемам духовності українського народу) й  Василь Симоненко - автор гостропубліцистичних поезій («Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Вино з троянд»), спрямованих проти русифікації й національного поневолення України. Останнього називали «лицарем українського відродження». На жаль Симоненко досить рано і трагічно загинув.

Слідом за ними з'явилася ціла плеяда поетів: Іван Драч, Микола Вінграновський (обидва поети незвично мислили – гіперболи, метафори, цікава філософія віршів), Андрій Малишко (його «Пісня про рушник» стала народною піснею), Ігор Калинець, Дмитро Павличко, Василь Стус та інші.

Проза шістдесятників

У прозі найвизначнішими шістдесятниками були Валерій Шевчук, Григір Тютюнник, Володимир Дрозд, Євген Гуцало.

Активно виступив видатний прозаїк Олесь Гончар, який написав цікаві романи «Тронка», «Циклон», «Людина і зброя», більшість яких була присвячена проблемам сучасності, темі подвигу радянського солдата у війні.

Для творів О. Гончара властиве  філософське осмислення буття, космізм, причетність людини до всього живого, небесного.   Визначні епічні, життєві романи «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця» про долю українського села в царські, революційні часи, написав відомий майстер слова Михайло Стельмах.

Великий внесок у розвиток історичного філософського роману зробив видатний письменник Павло Загребельний. З 1962 по 1966 роки він працює над визначним масштабним романом «Диво», в якому події сучасності межували з екскурсами у часи Київської Русі.

 Додаток. Жанрова проза

Бурхливо розвивається в 50-60- х рр. жанрова проза. Наприклад, популярними стали  історичні твори таких авторів: Натан Рибак – двотомний роман «Переяславська Рада», Семен Скляренко – романи «Святослав», «Володимир», Юрій Мушкетик – романи «Гайдамаки», «Яса», Юрій Ільченко – «химерний» роман «Козацькому роду нема переводу», Іван Ле – історична трилогія «Богдан Хмельницький».

Стала популярною пригодницька і фантастична література. Письменник Юрій Дольд - Михайлик здобув величезну популярність романами про українського розвідника Гончаренка «І один у полі воїн» та «У чорних лицарів» (багато видань, переклади на іноземні мови). В цьому ж жанрі писали І. Головченко, В. Кашин. З’являється й  наукова фантастика: «Привид іде по Землі», «Чаша Амріти» Олеся Бердника, «Сивий Капітан» Володимира Владка, повісті і оповідання Василя Бережного, Миколи Дашкієва, інших.