Читати книгу - "Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Визначною художницею - декоратором стала Алла Горська. Створила Шевченківський вітраж до вестибюля Київського університету(не зберігся), у Донецьку – експериментальні роботи «Космос», «Вода», «Життя», «Вітер» (усього – 10 кв.м зі смальти, кольорового скла, керамічної плитки), монументальну композицію «Прометей» (100 кв.м). Цікаво оформила ресторан у Маріуполі, створивши композиції «Дерево життя», «Боривітер» зі сталі, смальти, кольорового скла, плитки. Активна участь А. Горської в опозиційному дисидентському русі стала причиною переслідувань і критики з боку влади. Інколи це приводило художницю до відчаю: «Я відчуваю, що сильне радянське мистецтво нікому не потрібне».
У 1970 році художниця раптово загинула за загадкових обставин .
Серед талановитих художників цього періоду варто назвати В. Зарецького, В. Касіяна, М. Приймаченко, П. Заливаху, М. Дерегуса, К. Трохименка, О. Шовкуненка.
В галузі скульптури особливо можна виділити роботи А. Фуженка (пам’ятник Т. Шевченку у Києві), В. Борисенка ї Є. Миська (пам’ятник І. Франку у Львові).
Буйний розвиток кіномистецтва
Відомий майстер кіно Марк Донськой у 1957 році екранізував повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною». Кольорова стрічка мала величезний успіх у прокаті в СРСР і за кордоном.
Слідом за старими майстрами в кіно приходить плеяда молодих режисерів. З'являються фільми, які досі користуються великим глядацьким успіхом: комедія «Весна на Зарічній вулиці» (1956, режисер Марлен Хуцієв), біографічна стрічка «Іван Франко» (1956, Тимофій Левчук), пригодницький фільм «Спрага» (1959, Євген Ташков), біографічна замальовка про Т. Шевченка «Сон» (1964, Володимир Денисенко), сатирична комедія «За двома зайцями» (1961, Віктор Іванов, за твором М. Старицького), історична драма «Гадюка» (1966, Віктор Івченко, за повістю О.Толстого), гостросюжетний фільм про альпіністів «Вертикаль» (1967, Станіслав Говорухін), науково-фантастична стрічка «Туманність Андромеди» (1968, Євген Шерстобитов, за романом І. Єфремова) та багато інших. Велику популярність у глядачів мали комедії з відомими артистами - коміками Тарапунькою (Ю. Тимошенко) і Штепселем (Є. Березін).
У цей час з'являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену «українського поетичного кіно»: поетично-філософська драма про кохання «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова (1964, за М. Коцюбинським; фільм отримав декілька нагород); містична феєрія «Вечір на Івана Купала» Юрія Іллєнка (1965, за М. Гоголем); трагедія «Камінний хрест» Леоніда Осики (1968, за В. Стефаником). В цих фільмах грають талановиті актори І. Миколайчук, М. Гринько, К. Степанков, Р. Недашківська, Л. Кадочникова.
Однак, пізніше, реакційна політика так званого «застою» старалася всіляко обмежити українське «поетичне кіно», вважаючи сам факт його існування поступкою націоналізмові. Фільми цього направлення йшли «третім екраном» ї їх бачили обмаль глядачів, бо було надруковано мало копій. Дошкульною була критика.
Режисеру С. Параджанову не давали нових робіт у кіно. «Авторський» фільм Кіри Муратової «Довгі проводи» (1970) взагалі опинився під забороною і ліг на «полицю».
Але все ж цей період був відзначений по справжньому епохальними досягненнями кінематографістів.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія України 1945 -1991, Олександр Гребьонкін», після закриття браузера.