Читати книгу - ""Каселона". Природний добір, Олена Гриб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
***
/«Каселона»/
Сем сидів у потертому, подекуди ніби погризеному кріслі пілота, прокладав курс і вперше в житті заздрив королям.
Найоптимістичніші розрахунки показували, що до Імодалісу «Каселоні» не дістатися швидше, ніж за півтора тижні; плюс мінімум два дні піде на бюрократичну тяганину; плюс можливість того, що корабель не пропустять прикордонники, зростала з кожною годиною; плюс галанет туманно натякав на карантинні норми; плюс один із контрактів вимагав термінової уваги, і це означало ще дві доби затримки та зону з аномаліями на маршруті; плюс будь-якої миті могла з’явитися нова перепона…
Інша річ – зорельоти його величності. Для них переміщення між Мебісом та Імодалісом зайняло трохи більше доби, і Сем відчайдушно заздрив їхньому офіційному дозволу на «стрибки» у межах системи та сучасному обладнанню. Потужні двигуни, корпуси, що витримують неймовірні навантаження, здатність до кількох послідовних гіперстрибків, вражаюча маневреність, якісна автоматика…
Ні, останнє – зайве. Бортовий комп’ютер незамінний для збору та аналізу даних, але керувати кораблем має людина.
До речі, щодо керування…
– «Заро», проведи швидку діагностику і визнач, які налаштування додали тобі агресії.
– Режим «Навколо вороги» активовано, – пробубонів динамік. – Бажаєте внести зміни?
Вона знущалася? Які ще вороги? Звідки це взагалі взялось і куди поділися звичні режими «Безпечна зона» і «Потенційна небезпека»?
– Назви варіанти.
– «Ми за мир», «Рожеві окуляри», «Холодна війна», «Кривава Мері», «Пінгвін Джо»…
– Пінгвін що?! – Сем не повірив своїм вухам.
– Пінгвін – жива істота, тому питання некоректне, рекомендується використовувати слово «хто». «Пінгвін Джо» – режим, призначений для рейсів із дітьми. Основні параметри…
– Замовкни і перемкнися.
– Згідно з офіційними даними, на борту немає неповнолітніх. Здійснити повне сканування на наявність нелегалів?
– Наче на «Каселоні» є біосканер… – пробурчав Сем, якому нагадування про недосконалість корабля останнім часом надто діяли на нерви. – Поки вмикай дитячий режим, а ввечері скажи мені вибрати щось інше. Це наказ, щоб тебе! Новини є? Давай усе по черзі.
«Зара» нагадала: за шість годин «Каселона» досягне космічної станції біля одного з місяців Астри, де якийсь хамуватий підприємець чекає партію чогось під загадковою назвою «декоративний живий камінь з Рорайни».
Товар цей не рідкісний, не дуже дорогий і не швидко псується, але замовник як сказився і погрожує судовим позовом у разі затримки доставки.
Сем пропонував компенсацію, проте клієнт пішов на принцип і склав заяву до поліції, звинувачуючи перевізника у крадіжці. Було простіше зробити гак, ніж пояснювати першому-ліпшому патрулю, чому «Каселона» в розшуку.
– Перевір пошту, «Заро». Є щось від Каті? Чи з Імодалісу? А з ключовими словами?
Листи були. Багато. Реклама, спам, розсилка новин… І пафосне послання з десятками вкладених папок, надіслане з адреси Служби Внутрішньої Безпеки Імодалісу.
Сем відкрив його з побоюванням, підозрюючи якусь аферу. Катя, звичайно, наробила шуму, але навряд чи її балаканина спонукає СВБІ на листування з її ж начальством. Чи це попередження? Повідомлення про те, що Олександр Райс потрапив до «чорного списку» і не зможе перетнути кордон системи?
Він не вгадав. Помилково або ж навмисно СВБІ надіслала докладне досьє на Атріка Реббіта, навіть характеристики зі школи та зі служби, а також висновки трьох психіатрів та служителя культу.
– «Заро», скасовуй «Пінгвіна». – Сем читав документи і ловив себе на тому, що сприймає їх як захопливу белетристику. – Поряд зі мною фанатик-революціонер, це ж треба… Контужений борець із соціальною несправедливістю, бунтівний спецназівець, бракована машина для вбивства… Словниковий запас у особистів пристойний. Повертай агресію на стандартний рівень і клич сюди техніка. Хм… Самому не віриться, але він починає мені подобатися.
***
– Я заплачу, – з порога заявив надзвичайно зібраний Атрік, що з’явився в рубці менше ніж за хвилину, наче чекав виклику десь неподалік. – Не грошима. У мене є сенсація, за яку будь-які медіа дадуть великий куш. Якщо заплющиш очі на донос медички, озолотишся і прославишся.
Сем здригнувся. У його минулому були події, що місяцями ялозились на ТВ-екранах половини галактики.
Три з половиною роки тому – «Селестина»: захоплений терористами круїзний лайнер, що зробив Олександра Райса вдівцем та героєм в один день. Останнім часом про це вдавалося не думати по кілька годин поспіль. Прогрес, так. Спасибі Каті та її шаленій активності, на самоті Сем гриз би себе днями й ночами.
Пів року тому – Онікс: афера планетарного масштабу в однойменній системі, завдяки якій сформувався постійний екіпаж «Каселони». Про Онікс Сем міг розмірковувати скільки завгодно. Ця справа викликала неприємні асоціації, але не завдавала болю.
– Як щодо подробиць, Реббіте?
Технік переминався з ноги на ногу і дивився спідлоба. На його ще недавно новенькому комбезі з’явилася підозріла темна пляма, з великої бокової кишені виглядав побутовий лазерний різак, за поясом стирчав розвідний ключ. Зазвичай Сем щосили уникав стереотипів, але поруч із Атріком думки самі починали текти у певному напрямі, а уява малювала сутички, в яких неможливо вгадати переможця.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Каселона". Природний добір, Олена Гриб», після закриття браузера.