BooksUkraine.com » Пригодницькі книги » Бхомбол-ватажок, Кхогендронатх Митро 📚 - Українською

Читати книгу - "Бхомбол-ватажок, Кхогендронатх Митро"

173
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Бхомбол-ватажок" автора Кхогендронатх Митро. Жанр книги: Пригодницькі книги. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 48
Перейти на сторінку:
спальні і щось сказав панові управителю. Потім знову пішов і за кілька хвилин привів дідуся, якого вони зустріли вранці на базарі. З ним було ще кілька чоловік.

Бхомбол вийшов на вулицю і став під деревом. Звідси було видно дуже далеко. Ліворуч стояла невелика хатина, за нею поле, а за полем шлях. Цим шляхом Бхомбол прийшов сюди. За шляхом розлягалися рисові плантації. Плантація за плантацією ішли в далину неозорими зеленими хвилями і закінчувались десь на видноколі, там, де зелений колір нив зливався з блакиттю туману. Бхомболові здавалося, що там, за цими рисовими полями, нема нічого: ні світу, ні неба… Хто зна, що там далі! Над полями зграйками пурхали горобці.



Серед рисових плантацій пролягала дорога. Нею неквапливо посувалися схожі на ляльки постаті, одягнені в біле. Можливо, вони йдуть і не дорогою, а межею. Довкола тиша і спокій. Десь далеко замукала корова. Бхомболу здалося, що корова промовила: «Мамо!» Дорогою, подзвонюючи, проїхав велосипедист. З дерева осипалося сухе листя, і Бхомбол чув, як воно падало на землю. Усе навкруги поринуло в сон. Хлопцеві дуже хотілося повернутись у Дургапур, але ще кілька днів доведеться пробути тут. На зворотному шляху він неодмінно загляне до Падми і відвідає бабусю в Шалукданзі.


6. УВЕЧЕРІ

Сонце сідало за верховіття дерев. Наближався вечір.

Ідучи з дому, дядько сказав Бхомболові:

— Одягнися і сходи подивитися на статую богині. Сьогодні буде вистава. Якщо хочеш побачити її, то підеш після вечері з Богою і Шорупом. Харан занедужав. У нього температура…

Бхомболу не дуже хотілося йти дивитися на статую Дургі. Хоч, коли б він був зараз у Дургапурі, то обов'язково пішов би поглянути на неї разом із своїми друзями. А тут усе не так. Там, де відбувається свято, і на ярмарку мало крамниць, не чути веселого гамору. Майже не видно, що настали свята.

Але дядько сказав, що буде вистава. Її, звісно, треба подивитися.

У них в Дургапурі також бувають вистави, але в інший час. Найцікавіше дивитися репетиції. Останній раз в Дургапурі любителі ставили п'єсу «Хорішчондро». В цій виставі Бхомболів товариш Хорідаш грав роль Рохіташо.

Коли під час спектакля Бхомбол і його приятелі побачили Хорідаша, який спав на колінах принцеси Шойбе, вони посхоплювалися з місць і заходилися кричати: «Дивіться! Та це ж начебто наш Хорідаш!» Дорослі, які були присутні на виставі, почали лаяти хлопчаків і вимагати, щоб вони посідали на місця і замовкли. Та ні Бхомбол, ні його приятелі не втихомирювались. Один із них, регочучи, навіть крикнув на сцену: «Ей, Хорідаше!» Він сміявся навіть тоді, коли його виводили.

Роль Шойбе грав Ашу. В житті він був дуже смаглявим, але так напудрився, що став білий, як англієць. Бхомбол ніяк не міг зрозуміти, як це чоловік може грати жіночу роль. Адже розмовляти жіночим голосом самому бридко. Бхомбол хотів би грати роль Бхіша, Арджуни або якогось іншого героя, але нізащо не погодився б грати жіночу роль!

Цікаво, який спектакль покажуть тут? Можна, звичайно, спитати про це в дядька; тепер він став Бхомболові рідніший, ніж був. Хлопець почував себе дорослішим, відколи дядько перестав поводитися з ним, як з маленьким. Бхомболові не подобалось, коли на нього дивилися, як на дитину, і не віддавали належного, як йому здавалося, ні його силі, ні розумові. Часом це так обурювало його, що він не хотів нікого слухатись. В такі хвилини хлопець ненавидів усіх. Він хоче, щоб до нього ставились, як до людини. Досить уже того, що багато що дорослі намагаються приховати від нього. Та від нього нічого не приховаєш!..

— Яка сьогодні вистава? — спитав Бхомбол дядька.

— «Раджа Протап».

— «Раджа Протап»? — Бхомбол дуже зрадів.

Він читав про цього героя і навіть знав, що в нього на тілі шрам від удару списа. Коли Бхомбол сперечався з ким-небудь, то поважно повторював слова раджі Протапа: «Присягаюся ось цим шрамом від списа!»

Пан управитель одягнувся, накинув на плечі чадор і вийшов з дому. Шоруп пішов разом з ним.

Бхомбол, взувши нові черевики, й собі подався на ярмарок. Він ішов вузеньким путівцем, поза будинками. Правда, він не був певен, що йде в потрібному напрямку. Обабіч дороги ріс колючий чагарник. Подекуди в ньому видно було квітки дурману.

Проходячи повз дерево манго, Бхомбол вирвав і з'їв один овоч. Трохи віддалік стояли два фігових дерева, обплетені довгими ліанами, що саме яскраво цвіли.

Тут було дуже вогко. Від змішаного запаху гнилі, лісу і вологого грунту було важко дихати.

Пройшовши ще трохи, Бхомбол побачив невеликий став, оточений густим бамбуковим гаєм. На одному березі ставу серед дерев стояла хата під солом'яною стріхою, від хати до ставу вела стежка. На березі сиділа навпочіпки жінка і чистила сковорідку. На сходах, що вели до води, сидів маленький хлопчик і плакав. Жінка, що чистила сковорідку, кілька разів здивовано глянула на Бхомбола. Якийсь чоловік з цілим деревом на плечах вийшов із джунглів і попрямував до хати. На ньому було дхоті вище колін, у правій руці він ніс сокиру. Поки чоловік ішов берегом, його відображення пливло за ним, погойдуючись на хвилях ставу.

Бхомбол ішов далі. Дорога весь час петляла. Вона то завертала праворуч, до паркану, то йшла повз дерева, то довкола будинків, то поза ними. Попереду показалася просіка. Там, аж у кінці просіки, було видно будинок, освітлений променями призахідного сонця. Бхомбол підійшов до будинку. Із стовбурів дерев капала смола янтарного кольору. Він хотів узяти грудочку затверділої смоли і попробувати її, та в цей час із хати вийшов якийсь чоловік.


1 ... 27 28 29 ... 48
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бхомбол-ватажок, Кхогендронатх Митро», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бхомбол-ватажок, Кхогендронатх Митро"