Читати книгу - "Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська "

– Я лише хотіла повідомити тобі, що практику проходитиму формально, можливо навіть з'являтися в офісі не буду. І в твоїй квартирі жити не збираюся. Прошу тільки, щоб ти сказав моєму батькові, що все буде так, як ви домовилися, вона розвернулась, щоб піти, але він схопив і притягнув до себе. Привабив так близько, щоб вона відчула, що налаштований серйозно.

– Послухай мене, люба. Тобі слід взяти до уваги, що я будь-якої миті можу розповісти Жаку про танці його молодшої дочки в оголеному вигляді, і тоді твоєму вмовлянню з батьком вже точно прийде кінець. Тобі краще не злити мене і робити, як я скажу.

Ніколь задихнулася від обурення. Він шантажує та залякує. Навіщо? Нестерпний тип.

– Ось уже не чекала від тебе. Ти сказав, що ти хочеш бути мені другом.

– Так і є. Тому простежу, щоб ти поводилася як достойна дочка свого батька. І практика – це твоє майбутнє у самостійному житті. Реальний шанс бути незалежним.

Ніколь висмикнула руку з його лещат. Тепер він уже не здавався їй таким привабливим, як хвилину тому. Вона була дуже зла на нього. Виявляється, Даніель ще той диктатор. Гірше за батька.

– Я ж сказала, що я не хочу бути юристом.

– Не сперечайся зі мною або доведеться упокорити тебе способом більш дієвим, ніж банальний шантаж.

Ніколь бачила тільки його сердите обличчя і більше нічого. Він лякав її зараз. Вона й так не стала б з ним більше сперечатися, аж надто жахливий вигляд у нього був. Їй навіть здалося, що він почне кричати та лаятися.

Дівчина пішла з його кімнати і Даніель дивився в зачинені двері, розлютований і збуджений. Цей дуже дивний стан повторювався щоразу, як він із нею зустрічався. Ніколь просто доводить його до того моменту, коли він просто втрачає над собою контроль. Заради її блага треба допомогти їй подорослішати, інакше її витівки погано закінчаться.

Протягом дня Даніель не бачив Ніколь і був радий цьому. Проте було складно забути про неї. Його думки постійно поверталися до моментів їхньої близькості. Ось він цілує її груди, вона лежить у його обіймах, усміхається до нього… Ні, треба з цим щось робити. Ситуацію посилив Анрі.

– Даніель, ти бачив молодшу дочку Бюжо? – промовив побожно друг, спостерігаючи, як Даніель нервово закидає вудку. – Вона приголомшлива красуня. Ці ноги, очі…

– Замовчи, Анрі, ти мені заважаєш.

Але той не відреагував на бурчання друга.

– Старша, звичайно, теж гарна, але надто стримана і зарозуміла. Так дивиться, наче хоче заморозити. А ось Ніколь інша річ. Гаряча штучка, – замріяно сказав Анрі. – Бачив, як вона дивилася на мене? Думаю, мені варто спробувати щастя.

Анрі ледве встиг схаменутися, як Даніель уже стояв біля нього і міцно стискав його плече.

– Послухай мене: не надумай ухльостувати за нею. Я дорожу дружбою із Жаком і не дозволю нікому це зіпсувати. Не смій!

Анрі був вражений спалахом гніву друга і ніяк не очікував такої реакції.

– Гаразд, гаразд, не кип'ятись ти так, – для переконливості він підняв руки вгору, посміхаючись на весь рот. - Може ти сам на неї запал?

Даніель роздратовано хмикнув.

– Мені треба терміново повернутися до Парижа, – коротко повідомив Даніель і, передбачаючи питання Анрі, продовжив: - У переговорах тобі допоможе Жак. Я вже все обговорив із ним.

Анрі розгублено заморгав, явно не розуміючи, з чим пов'язана така зміна настрою.

– З тобою все гаразд? Ти наче сам не свій.

– Все в повному порядку, крім того, що ти не даєш мені спокійно ловити рибу своєю нескінченною балаканею.