Читати книгу - "Це війна!, Ана-Марія Еріш"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Патологоанатом? - перепитала жінка. - Що ж... це цікаво.
- Тато каже, що його пацієнти самі спокійні. І головне ніколи не скаржаться на нього. - розсміялася я.
І, на диво, це ж зробила і Раян та містер Паркер. Це був фірмовий жарт мого батька, адже в його роботі гумор був дуже важливим. Ми вже якось звикли до такого, а от інші люди ні. В них наші фрази могли викликати здивування. От таке, як зараз в Джорджини, адже їй явно таке не подобалося. Тому вона лише осуджуюче дивилася на чоловіка та сина. Що ж, а його батько починає мені подобатися.
- Знаєш, цитати твого батька, напевно, варто записати буде. Бо я собі вже давно хотів зняти фільм, де одним з героїв буде такий собі веселенький патологоанатом. - посміхнувся містер Паркер. - Думаю, тобі варто ще якось зайти до нас, Тейлор.
І до того як я зібралася щось сказати, Раян перервав нас, поставивши свою кружку на столик з такою силою, що частина вмісту вилилася. Певно, я таки справила на його батьків зовсім не той ефект, який він очікував. Ну що ж, хлопче, не все в житті буде так, як хочеш ти.
- Що ж, думаю вже доволі пізно, я краще відвезу Тейлор додому. - сказав Раян.
- Нам було дуже приємно познайомитися. - мати хлопця знову мені фальшиво посміхнулася.
- І мені дуже приємно. - я їй відповіла тим же.
- Сподіваюся, ми ще тебе побачимо тут. - а от це вже було щиро від батька Раяна.
Я ж могла лише кивнути, адже він вже тягнув мене до виходу. Що ж, тепер можна приблизно зрозуміти чому хлопець виріс таким. Його мати явно приділяла мало уваги синові, а батько тримається якомога далі від всього цього, дозволяючи керувати своїй дружині. Доволі незвично, адже в моїй родині все зовсім не так як тут. Яка цікава сімейка...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Це війна!, Ана-Марія Еріш», після закриття браузера.