Читати книгу - "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Василь наш… – Чечв’янський В. М., якого на той час було репресовано.
22 липня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Промайнув крах Афіногенова, Кіршона, Ясенського… – Йдеться про репресію письменників-раппівців (РАПП – Російська асоціація пролетарських письменників) драматурга Афіногенова Олександра Миколайовича (1904–1941), драматурга Кіршона Володимира Михайловича (1902–1938) і польського та російського радянського письменника, який з 1929 р. жив у СРСР, Бруно Ясенського (1901–1941).
Sic transit gloria mundi! – Так проходить земна слава! (Лат.)
Клоччя (справжнє прізвище – Левицький) Андрій Васильович (1905–1972) – український критик, прозаїк.
Полторадурацький – Полторацький Олексій Іванович (1905–1977) – український радянський прозаїк і публіцист, який у своїй статті «Що таке Остап Вишня» дав різко негативну і необ’єктивну оцінку творчості письменника.
Коваленко «Боба». – Коваленко Борис Львович (1903–1937) – український літературознавець і критик.
Саваоф – одна із назв бога Ягве.
Брандес Георг (1842–1927) – датський літературний критик і публіцист. У своїй книзі «Російські враження» (1888) вмістив біографію і характеристику діяльності Т. Г. Шевченка.
Динамов – маловідомий критик того часу.
Валентина Дмитрівна – дружина товариша Остапа Вишні по засланню, якій заборонили жити разом із чоловіком.
Мар[ія] Іллінічна – М. І. Макарова – квартирна господиня, у якої в Архангельську жила В. О. Маслюченко.
Паша – особа не встановлена.
2 серпня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Фузя поїхав до Миколи Григоровича… – Йдеться про журналіста і партійного працівника В. Я. Фурера, який, наслідуючи приклад М. Г. Хвильового, застрелився.
Міша Пост[оловський] десь у наших краях. – Мається на увазі товариш Остапа Вишні М. Постоловський.
28 серпня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
«Адресати» виїздять. – Йдеться про те, що дружин репресованих виселяли як членів сімей «ворогів народу» із центральних міст.
1 жовтня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Наконец после долгого молчания я пишу тебе. – До даного листа В. О. Маслюченко написала такий коментар: «Оце ж воно й є, що «засипався» з посилкою листів через когось, тобто поза цензурою. «Піймавсь», і позбавили права листування на певний час. Взагалі офіційно можна було посилати лише два листи на місяць і стільки ж одержувати. А мені пощастило стільки мати листів од чоловіка (Остапа Вишні) лише тому, що глухомань того краю і відсутність шляхів, залізниць змушувала засланих ходити пішки або їздити човном, що давало їм можливість кидати листи Остапа Вишні десь по селах, які траплялися їм на шляху. А заслані працювали по всіляких установах і мали їздити в командировки. Отож Вишня і просив їх вкинути листа до мене».
Грудень 1937 р. Телеграма В. О. Маслюченко.
В. О. Маслюченко змушена була виїхати з Архангельська через відсутність постійної роботи в стаціонарному театрі на згадуваних у попередніх листах «бесід», які проводилися співробітниками НКВС після арештів архангельських українців.
28 грудня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Цей лист було написано і відправлено із села Данилівки. У зворотній адресі вказано чуже ім’я, щоб не привертати увагу певних органів, які досить часто затримували кореспонденцію, підписану псевдонімом письменника та його справжнім ім’ям.
Повторюється колишня моя подоріж з Чиб’ю… – У 1935 р. після вбивства С. М. Кірова Остапа Вишню було перегнано із Чиб’ю на Печору. У лютому місяці він пройшов етапом 1200 км.
…17/ХІІ поздоровляли мене з іменинницею… – Йдеться про релігійне свято Варвари Великомучениці, коли відзначалися іменини Варвари Олексіївни Маслюченко (день її народження був 2 грудня).
12 січня 1938 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
…ти мені писала про якісь права на гроші… – В. О. Маслюченко писала в листі, що не зберігся, про витрати грошей, виручених від продажу друкарської машинки, подарованої Остапу Вишні канадськими українцями.
Неудачно вийшло з уксусом… – В. О. Маслюченко надіслала Остапу Вишні у пляшці з-під оцту трохи горілки, але під час перевірки посилки цей секрет було розгадано.
8 лютого 1938 р. Від начальника обліково-розподільчого відділу Ухтпечлагу до В. О. Маслюченко.
Тривалі перерви у листуванні викликали занепокоєння у В. О. Маслюченко, і тому вона змушена була звертатися до обліково-розподільчого відділу Ухтпечлагу, маючи підозру, що Остапа Вишню перевели в якесь інше місце. На один із таких запитів вона одержала повідомлення із неправильною адресою, до якого був написаний пізніше такий коментар: «Ніколи Остап Вишня на Воркуті не був. Для чого було надіслано неправильну адресу на запит дружини – невідомо. Це тільки внесло зайву плутанину в листування й зайві страждання».
24 лютого 1938 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Любченко Аркадій Панасович (1899–1945) – український письменник; один із фундаторів і секретар літературної організації ВАПЛІТЕ (1925–1928). 1941 р. залишився в Харкові і за німецько-фашистської окупації працював в українських газетах. У 1943 р. був заарештований гестапо, а після звільнення у 1944 р. емігрував до Німеччини, де й помер. Вивіз із собою архів ВАПЛІТЕ.
Іванов Петро – письменник, який жив у Харкові.
30 серпня 1938 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Скопин – місто Рязанської області, куди В. О. Маслюченко переїхала із пересувним театром.
Федя має намір до тебе заїхати. – Ф. Зубов не заїхав до В. О. Маслюченко, і відомостей про те, чи переслав він листи, надіслані для Остапа Вишні, немає.
15 вересня 1943 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
Лист адресовано в місто Раненбург Рязанської області (тепер Чаплигін), де тоді жила В. О. Маслюченко. До листа є така примітка дружині: «Листи П. Надісланий із Луб’янської в’язниці». Така ж примітка є і до листів від 8 і 19 жовтня 1943 р.
19 жовтня 1943 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.
На конверті Остап Вишня зазначив таку адресу: «Москва, ул. Чкалова, 37, кв. 1. П. М. Крохаль». Оскільки письменника на той час ще не було звільнено, а стан здоров’я вимагав термінового лікування, його було госпіталізовано в клініку професора Певзнера під прізвищем хворого Крохаля.
2 листопада 1943 р. Лист М. М. Маслюченко до В. О. Маслюченко.
Олександр Сергійович і Матильда Афанасіївна Забелли – близькі друзі В. О. Маслюченко, в яких тоді жила на квартирі в Москві її дочка. О. С. Забелло у 1938–1941 рр. був директором і актором Рязанського і Кіровського пересувних театрів, у яких працювала В. О. Маслюченко.
8 грудня 1943 р. Лист М. М. Маслюченко до Остапа Вишні.
Вовчик-Блакитна Майя Василівна (1923–2015) – дочка В. М. Еллана-Блакитного. У роки Великої Вітчизняної війни була партизанкою-радисткою, а в післявоєнний час працювала на педагогічній роботі; кандидат психологічних наук.
17 березня 1944 р. Лист В. О. Маслюченко до М. М. Маслюченко.
«Хозяйка гостиницы» – п’єса італійського драматурга Карла Гольдоні (1707–1793).
17 травня 1944 р. Лист В. П. Губенка до Остапа Вишні.
Вертинський Олександр Миколайович (1889–1957) – відомий російський естрадний співак, поет.
Примечания
1
Полторацький О. Що таке Остап Вишня // Радянська література. —1934. —№ 4. – С. 179.
2
Йосип Гірняк. З Остапом Вишнею у таборах: (уривки зіспогадів) // Україна. —1989. —№ 41 (жовт.). —С. 17.
3
Йосип Гірняк. З Остапом
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко», після закриття браузера.