Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Поміж усього непотрібного сміття знайшлося деяке спорядження, втрачене гравцями, після невдалої спроби зачистити лігво. Набралася солянка з різних елементів обладунків, з яких мені нічого не сподобалося. Також трапилися пишні зарості різнорідних корисних рослин, які підняли професію до четвертого рангу, а також кілька пошарпаних тушок різної дрібної живності, що не встигли протухнути, але непридатні для їжі через високу концентрацію отрути.

Незважаючи на те що все перераховане вище могло принести досить круглу суму, я очікував більшого. Повторна перевірка вивела мене до центру заплави, де несподівано виявилося в рази глибше, ніж очікувалося спочатку. Провалившись під воду з головою, я побачив неприродне сяйво всіх кольорів веселки з переважанням бірюзових тонів, яке зароджувалося десь на глибині. Метр за метром занурення ставало дедалі яскравішим, доки за сім метрів від поверхні води не з’явилося хаотичне завихрення. Але воно ніяк не впливало на водні потоки, залишаючись чужорідною плямою на тлі дна.

«Спасибі, Ма́лек», – всередині мене просто розпирало від щастя.

[Виявлено врата́ у Виворіт світу! Врата́ ведуть в одноразове підземелля «Багряні драговини» для 5 гравців до 50 рівня!]

[Вітаємо! Ви перший, хто виявив це підземелля!]

[Завдяки бонусу першовідкривача ви отримуєте +100 % до одержуваного досвіду і здобичі в підземеллі. Бонус діє тільки під час першого проходження і у разі провалу зникає!]

[Завдяки бонусу першовідкривача ви можете відстежувати тих, хто входить у підземелля. Для вас зарезервовано останній слот у підземеллі!]

[Присвоєно зростаюче звання «Шукач підземель (Звичайний)" [37]! До підвищення звання залишилося виявити 2 врат будь-якої природи близького або більш високого рівня!]

[Одне із серії зростаючих звань «Піонер [1/3]":]

> Шукач підземель (Звичайний) – +5 інтелекту й харизми;

> Дослідник підземель (Звичайний) – Для отримання необхідно повністю дослідити мапу підземелля і ознайомтеся з усіма його мешканцями;

> Підкорювач підземель (Звичайний) – Для одержання необхідно повністю пройти підземелля в складі групи або наодинці, залишившись у живих.

Після миті радості, вирішив спливти й добряче все обміркувати. Ні, я не збираюсь самотужки лізти в підземелля, призначене для п’ятьох бравих гравців. Насамперед варто потурбуватися про збереження цього місця в таємниці, але щонайменше один гравець уже в курсі, а що знають двоє, знає і свиня. Тому до Ма́леку я йшов, опустивши плечі й без особливої радості на обличчі, маючи намір виграти максимум можливого часу.

– Хлопче, а нічого кращого ти підкинути не міг? – із погрозою і докором звернувся я до бранця. – Тут, окрім пари травичок, нічого немає, так ти цінуєш свій досвід і речі?

– Пішов ти, – хлопцеві вкрай не сподобалося таке ставлення з боку незнайомця, – не подобається – сам борсайся в багнюці й бігай від монстрів.

– Що ж, у такому разі нічого особистого, мабуть, залишу тобі одяг, а от зброю заберу, щоб чесний народ не різав. Гадаю, це справедливо, як вважаєш?

Ма́лек несподівано затих, так і не встигнувши почати нову фразу. Лише через десять секунд він набрав повітря в легені, щоби продовжити розмову.

– Ти зараз серйозно? – у голосі містився радше сумнів, аніж докір, якого можна очікувати від ошуканої людини.

– Серйозно, я не така скотина, щоб обкрадати злиденних, – звісно, про втрачене підземелля йому знати ні до чого.

– Тоді здай мене варті, щоб я міг швидше відмитися і повернутися до своїх справ, – звернувся він із несподіваним проханням.

– Упевнений? – не щодня злочинець сам просить посадити себе у в’язницю.

– Так, момент на дослідження порожніх гнізд проґавлено, тому краще витратити п’ять днів на нормалізацію карми, ніж просиджувати дупу в реалі. У камері, хоч і мінімально, але можна прокачувати навички, – усе виглядає цілком логічно, але мене бентежить можливість того, що за нього внесуть заставу, тому я вирішив скористатися божественною допомогою.

– Є покровитель? – без специфічних навичок таку інформацію здобути неможливо.

– Так, Ма́ксима, – якось мрійливо відповів він.

– Покровителька кохання і блуду? – згадуючи, що дає благословення богині-коханки, я мало не розбив собі обличчя фейспалмом. – Знижки в борделях, серйозно?

Замість відповіді хлопець відвів погляд, і мені стало зрозуміло, куди він діває гроші, замість того щоб оновити спорядження. Не те щоб я його засуджую, але таку людину складно сприймати всерйоз.

– Поклянись її ім’ям, що проведеш увесь визначений термін у в’язниці й не вийдеш на свободу, навіть якщо за тебе внесуть заставу.

– Скільки пафосу, – посміхнувся ельф. – Прямо-таки бачу, як у тебе виросли бали «гарного хлопчика», – по-своєму тлумачив мою вимогу хлопець, але клятву приніс.

Після завершення слів клятви, його огорнув пурпуровий серпанок, що зібрався в районі чола і став символом Ма́ксими, який незабаром розчинився на шкірі. Біля вуха почувся солодкий жіночий шепіт, який міг належати лише богині, настільки пронизливим і приємним він був. Дивовижним чином мене пройняло, усе тіло розслабилося, а думки почали плутатися. Лише через п’ять секунд мара(мана) пропала, повернувши втрачену тверезість розуму.

– Ого, у мене репутація зросла… Цікаво, чому? – хлопець здивованими очима подивився в системне вікно.

– Мабуть, богиня любить «гарних хлопчиків», – кинув я перше, що спало на думку, не ставши багато про це думати.

Піднявши Ма́лека, я послабив вузли і зв’язав тільки руки, без зброї він мало що міг протиставити мені у чесному бою, а так ми набагато швидше доберемося до міста. Оскільки скоро має прокинутися Йо, довелося трохи натиснути, уникаючи найпроблемніших монстрів, але й так мені довелося десяток разів вступити в бій. Здебільшого це були самотні дикі собаки, які чуяли здобич за милю, але з поточними силами я без проблем розправлявся з ними. Це змушувало бранця круглими очима спостерігати за результатами виконаної роботи. Коли ми наближалися до Лазурівки, він не витримав і поставив запитання.