Читати книгу - "Монастирська принцеса, Оля"

-проходь, це твоя кімната.

Ліді пройшла в кімнату, а я за нею. Я побачила малу та жахливу кімнату по версії палацу, але як для напів закинутого монастира кімната була досить затишною.

-розумію, що для тебе ця кімната виглядає жахливо, але в нас так живуть більшість піратів. Кімнатка маленька, зате в майбутньому може стати для тебе домом, але про це зарано говорити. Твій одяг тобі тут не буде потрібний. На перший час будеш ходити в нашому. Дівчата віддадуть тобі свої речі, які їм більше не потрібні. Я почну, ось. Він звичайно не такий красивий як твій, але зате комфортний. Перевдягайся та виходь. Я почекаю тебе біля дверей та підемо разом на обід.

Дівчина вийшла, а я змогла розгледіти кімнату поближче. В кутку стояло ліжко, яке було старим та на диво досить комфортне та м'яке. В іншому куті стояла шафа. Я привідкрила дверцята та побачила, що в шафі були деякі речі, але роздивлятися я буду потім. Також в кімнаті був письмовий стіл, який знаходився біля вікна та дзеркало біля входу, яке було вкрите павутинням та по кутам покрилося ржавчиною, також в самій кімнаті було багато павуків та відповідно і павутиння. Схоже у мене буде багато роботи, а слуг тут на жаль немає. Після розглядання кімнати я принялася дивитися, який одяг принесла мені дівчина. Чорна футболка та кожані штани, як у звичайних розбійників. Звичайно, тепер я на одному ступені з ними. Я швидко вдягнулася та вийшла з кімнати. Біля дверей мене вже чекала Ліда.

-ну пішли, тобі підійшло, як не дивно. Давай поговоримо про життя монастиря.

-давай.

-в 9 годині сніданок. Якщо зранку хочеш піти в душ вставай в 7, не пізніше. З 13 до 14 обід, але більшість на ньому навіть не з'являються і в 19 вечеря. Так як ти новенька то маєш займатися. Як та коли вирішувати тобі і тому хто тебе навчає. Можна сказати, що є 4 базові дисципліни. Фізична підготовка та заняття по зброї обов'язкові. Цілительство та вибухівка по бажанню. Ну і звичайно якщо у тебе буде до цього хист. За обідом можеш домовитися про заняття.

Ми зайшли в їдальню та я побачила купу людей. Всі вони юрмилися біля стійки, а ті хто вже взяли собі їжу сідали за металеві столики. Я відстояла чергу та очима відшукала Ліді, яка сиділа за столом з одним хлопцем років 20. Я поглянула на його руку та побачила тату, одразу я не змогла його розгледіти, але потім побачила, що це були два мечі, які схрестилися, а на їхньому фоні був череп. Поряд з ним сиділа дівчина трохи старше, яку від попереднього розгляду затуляли люди. Ліді махала мені рукою запрошуючи до їхнього столу. Я пройшлася через всю їдальню та сіла біля них.

-то ти новенька?

Заговорив хлопець. Сама для себе я відмітила, що це може бути Джек, адже сумніваюся, що прості пірати сидять з Ліді, тоді чому тут я?

-так.

-вітаю в монастирі, принцеско.

Я почала закипати. Я не любила коли мене називають принцесою, адже я не була нею та й зараз була в жахливому становищі та не була аж ніяк вище за них, а навпаки навіть нижче.

-вона вже не принцеса, чи не так?

Вирішила вколоти мене дівчина з червоним волоссям та зеленими очима, а це вочевидь Агата.

-принцесою я ніколи й не була, але титул князівни за мною зберігся, якщо ти про це.

-тим не менш. Ти зараз одна з нас. Не скажу, що я довіряю тобі, але факт є фактом, ти з нами.

-я тобі теж не довіряю, Агато.

-я не казала тобі своє ім'я. Звідки ти його знаєш?

-це ж очевидно. Ліді головна по зброї і, мабуть, сидить з такими як вона. З головних  залишилися тільки Агата, тому я і вичислили тебе, а ти, мабуть, Джек?

-чорт, а вона права, а як ти дізналася, що я Джек, адже є ще і Крістіан?

-головний рідко буде обідати з іншими. Зазвичай він в такий час виконує якусь роботу, або взагалі відсутній, щось мене все ж таки навчило життя в палаці, а ще ти молодше за нього. 

-а я казала, що вона не така проста як інші пірати. Мозок працює.

-це ми ще подивимося, Ліді.

-то яке твоє ім'я? 

-Лана.

-таке просте ім'я для князівни?

Вирішила вколоти мене Агата, але мене не так легко вивести.

-Салана Емір, княгиня перевертнів, баронеса Моубрей, 4 в черзі я на трон і це далеко не всі мої титули.

-навіщо ти її взагалі до нас привела, Ліді? 

-так мені сказав Крістіан. Я просто виконую накази керівництва, Джекі, не домовишся з нашою новенькою?

-вибухівка, фіз нагрузка?

-фізична нагрузка.

Краєм ока я побачила як Агата фиркнула, схоже я їй не сподобалася, але мене це зовсім не цікавило. Я маю вижити. Не просто вижити, а досягти чогось. Я покажу брату, що зможу тут витримати і це не зламає мене.

-сьогодні ввечері підійде, принцеско?

-підійде, о якій годині?

-хай буде 5.

-домовилися.

Залишок обіду ми провели спокійно, але ситуація була досить напруженою. Після обіду я пішла до кімнати та просто втупилася в одну точку.

-куди мене привело життя.

Сказала я ледь чутно та мені пощастило, що я нікому тут не потрібна. Мої дії нікого не цікавлять. В цю ж мить я згадала про книгу, яку дав мені Регулус та я вирішила подивитися, що там за заклинання. Я відкрила книгу та повільно почала читати. В книзі було нічого незвичного на перший погляд. Прості заклинання, які я давно вивчила та в них не бачила нічого незвичного, але я всеодно продовжувала гортати щоденник та наткнулася на заклинання, які в житті ще не бачила.

-земля з під ніг піди, мене під землю підведи, що це таке?

З під моїх ніг почала пропадати земля та я опинилася в незрозумілому місці. Стіни були земляні, така сама і стеля з підлогою. В кімнаті не було ні вікон ні дверей, невже я в пастці. Я не вірю, що Регулус пішов на таке та підставив мене.

-де я в біса?

-важко сказати.

-хто ви? Що я тут роблю?

-я, Аріадна Емір.

-ні, ні, ні, цього не може бути. Я зійшла з розуму, цього не може бути.

Моє серце шалено забилося, а я не могла повірити в те, що зараз чую. Мій предок, Аріадна Емір. Засновниця нашого роду та князівства. Найсильніша магиня нашого факультету. Про неї завжди ходили чутки, але ж цього не може бути. Вона б мала померти більше ніж 1000 років тому, але ніяк не стояти зараз переді мною та терпляче чекати.