Читати книгу - "Сон літньої ночі, Вільям Шекспір"

Звіряючи солодкі таємниці,

Ми зійдемось з Лізандром до зірниці

І до Афін свої повернем спини,

Шукаючи нової батьківщини.

Прощай, Гелено, і молись за нас.

Деметрія тобі хай верне час.

Прийди ж, Лізандре. Відтепер до ночі

Закохані поститись мають очі.

Лізандр

Прийду, кохана.

Гермія виходить.

(До Гелени)

Не втрачай надій.

Повір, Деметрій буде знову твій.

(Виходить)

Гелена

Вона щаслива - ну, а я пропаща.

Нічим за мене Гермія не краща,

То що ж - Деметрій мій не так гадає:

Не хоче знать того, що кожен знає.

Засліплений він Гермії очима,

Я ж - ним, і в тім страждань моїх причина.

Нікчемну річ, яка ціни не має,

Чеснотами кохання наділяє.

Не оком - серцем дивиться воно:

Сліпим малюють Ероса давно.

Як те хлоп’я безоке і крилате,

Розважністю кохання не багате.

Квапливе й легковірне без пуття,

Тому-то й кажуть, що воно - дитя:

Заіграшки клянеться, наче діти,

Й заіграшки ламає всі обіти.

Як ще Деметрій Гермії не знав,

То градом клятв мене він обсипав,

Та ледве жар від Гермії війнув,-

Той град розтанув, клятви він забув.

Піду, йому розкрию те, що знаю,

Тоді вночі він побіжить до гаю.

Аби хоч крихту дяки заслужить,

Я найдорожче ладна заплатить.

Хоч трохи утамую тим свій біль,

Що йтиму з ним удвох туди й відтіль.

(Виходить)

Входять тесля Клинець, столяр Гембель, ткач Навій, міхоправ Дудка, лудильник Носик, кравець Замірок.

Клинець

Чи все наше товариство тут?

Навій

А ти виклич кожного за списком.

Клинець

Осьде список усіх, котрі знайшлися в Афінах, здатні до того, щоб зіграти нашу інтермедію перед князем і княгинею увечері в день їхнього шлюбу.

Навій

Насамперед, славний мій Пітере Клинцю, розкажи, про що та п’єса; потім зачитай, як звуть акторів, а там дійдеш і до суті.

Клинець

Отже, ми гратимемо «Прежалісну комедію про страхітну люту смерть Пірама і Тізби». 10

Навій

Знаменита п’єса, можу запевнити, і дуже весела. А тепер, славний Пітере Клинцю, виклич усіх акторів за списком. Хлопці, станьте рядочком.

Клинець

Я викликатиму, а ви озивайтеся. Нік Навій, ткач?

Навій

Тут! Скажи, яка буде моя роль, і давай далі.

Клинець

Тобі, Ніку Навію, припала роль Пірама.

Навій

А хто цей Пірам? Коханець чи тиран?

Клинець

Коханець. Він сам себе вельми доблесно вбиває через кохання.

Навій

Ну, це така роль - коли зіграти її, як треба, без сліз не обійдеться. Коли її гратиму я, то хоч би глядачі очей не виплакали! Я цілу бурю здійму, я сам до певної міри тужитиму. Ну, давай далі. Та найдужче мені личить тиранів грати. 11 Я б зіграв Ра́кла 12 як ніхто - або ще якусь роль, таку, щоб землю гризти і щоб аж тріски летіли!

Скеля двигтить,

Камінь летить,

Гучно тріщить

Брама темниці!

Долі сліпій

Дасть вирок свій

Хвеб 13 осяйний

На колісниці!

От де розмах!.. Ну, викликай решту акторів. Це Ра́клів дух, це тиранський дух. А коханець куди жалісніший.

Клинець

Френсіс Дудка, міхоправ?

Дудка

Тут, Пітере Клинцю!

Клинець

Дудко, тобі доведеться грати Тізбу.

Дудка

А хто це - Тізба? Мандрівний лицар?

Клинець

Це та дама, що в неї закохався Пірам.

Дудка

Ні, ні, жіночої ролі мені не давайте. У мене вже борода сіється.

Клинець

То дарма, ти однаково гратимеш у машкарі, 14 тільки говорити мусиш так тоненько, як лишень зумієш.

Навій

Якщо можна машкару надягти, то я й Тізбу зіграю. Я хіба ж таким тоненьким голоском пищатиму! Отак-о: «Тізбо, Тізбочко! - О Піраме, мій любий, це я! Це Тізба кохана твоя!»

Клинець

Ні, ні! Ти маєш грати Пірама, а ти, Дудко, Тізбу.

Навій

Ну, гаразд. Давай далі.

Клинець

Робін Замірок, кравець?

Замірок

Тут, Пітере Клинцю!

Клинець

Робіне Замірку, ти маєш зіграти Тізбину матір. Том Носик, лудильник?

Носик

Тут, Пітере Клинцю.

Клинець

Ти - Пірамового батька: сам я - Тізбиного батька. Столяре Гембелю, тобі припадає роль Лева, і, здається, все розподілено якнайкраще.

Гембель

А роль Лева у вас переписана? 15 Дайте її мені, дайте зразу, бо я дуже тугий, коли напам’ять учити.

Клинець

Та що там її вчити, її прямо з голови зіграти можна. Треба тільки рикати, і квит.

Навій

Давайте, я й Лева зіграю. Я так рикатиму, що сам князь гукне: «Ану, хай рикне ще раз! Ану ще раз!»

Клинець

Ні, як ти рикатимеш занадто страшно, то ще перелякаєш княгиню і дам так, що вони заверещать, а цього вистачить, щоб нас усіх повішали.

Усі

Еге ж, тоді нас перевішають усіх до одного!

Навій

Ваша правда, хлопці, як ми поперелякуємо тих дам до нестями, то їм нічого більше не зостанеться - тільки перевішати нас. Та я свій голос так розпрогресую, що рикатиму ніжно, мов голуб’яточко. Я вам так рикатиму, ніби соловейко.

Клинець

Ні, тобі не можна більш ніякої ролі грати, тільки Пірама.