Читати книгу - "Душею не прийняти і розумом не осягнути, Ніка Цвітан"

У повітрі завис жайвір і своєю піснею наповнив простір. Пошукала його поглядом. Але натомість ЇЇ погляд вихопив пару лелек, які поспішали у своїх весняних клопотах.

Перевела погляд на сад, який закипів біло-рожевим цвітом. Навколо стояли такі п’янкі запахи, що аж паморочилося в голові….

Скільки себе пам’ятала, ВОНА завжди була оптимісткою. ВОНА з тих людей, для яких стакан завжди наполовину повний, а не на половину порожній. Навіть, коли щось не вдавалося, прагнула знайти в тому якийсь позитивний момент.

У важкі періоди свого життя завжди дякувала БОГУ і з вірою у те, що все має бути добре, долала труднощі. ЇЇ душа сповнена світлою енергією, непосидючістю, не знала спокою і завжди прагнула до чогось нового, цікавого.

 Так було. Донедавна. До 24 лютого 2022… . А зараз… Зараз її душу миттєво переповнює ненависть, коли мова йде про руйнування, жертви, про всі жахіття війни, які чинить росія на території ЇЇ країни. ВОНА фізично відчуває в собі ту ненависть, розуміє, всю руйнівну силу цього негативу. Але ненависть не відпускає.

Такі ЇЇ почуття ще можна виправдати. А які виправдання мають ті гидкі зайди-кацапи? Звідки в них стільки невиправданої ненависті?

На думку приходить казка про Снігову Королеву, яка розкидала скалки розбитого дзеркала у душі людей і перетворювала їх на своїх рабів.

Чим же вражені душі тих ненаситних росіян, що намагаються захопити нас, вбиваючи, знищуючи і грабуючи? А чи є в них душі? Мабуть замість душі у грудях глеки зі смердючою гидотою, а замість серця – дешеве брязкальце. Зомбі, а не люди, нелюди.

 В них вже на генетичному рівні закріплено програми жорстокості. А ще зажерливість, лінь, нецензурна лайка, ненаситність, алкоголізм. Для таких недолюдків Україна, з її працьовитими людьми, як більмо на оці. Була, є і буде.

 І та садистка-московія змалечку плекає в душах всі найогидніші якості, у кожного свого індивіда та привласнювала і хоче й надалі привласнювати всі здобутки українців.

 А ми настільки толерантні і великодушні прогледіли такого сусіда. Прогледіли настільки, що поміж українців є симпатики кремля.

Не розуміють, чи сліпі в своїй довірі? А може теж зомбовані?...

 Думка сотається за думкою і ВОНА розуміє, що питань в голові більше, ніж відповідей.

Помислами перестрибує до Святого Письма, до заповідей БОЖИХ, що ворогів треба прощати. В тлумаченнях роз’яснено, що коли ми прощаємо винуватців наших, то їхнє зло багатократно помножене повертається до них назад.

Прощати, але ні про що не забувати. Як навчитися таке прощати? Розумом ВОНА розуміє це, а от душею, серцем – ні.

Тому щоденно просить ГОСПОДА про те, щоб захистив, щоб допоміг, щоб зберіг її родину та кожного солдата, який своїми грудьми утримує ту навалу. Просить, щоб душа знову переповнювалася світлими думками, позитивними емоціями, радістю, спокоєм…

Лунає сигнал тривоги і разом із тривогою в душу знову слизькою змією заповзає ненависть…