Читати книгу - "Свобода"

вільного, «пішла-а!» за кожний вихід з майданчика, нескінченні вигуки: «пасуй Шоні!», «пасуй Кеті!» та «влучила, є-е-е-е!» — стали її другою натурою і викликали такі гарні почуття, так добре допомагали відчувати себе на рівні, що вона скоріше б засмутилася через те, що спітніла, бігаючи туди-сюди по майданчику, аніж через те, що почула їх. Спортсменки взагалі-то не були ані милими, ані добрими, авжеж. Під їхніми обіймами крилися гниле суперництво, моральні судження та різка нетерплячість, Шона звинувачувала Петті за те, що та надто часто пасувала Кеті, а не їй, Петті сама дратувалася через те, що повільний гравець резерву Еббі Сміт знову отримувала м’яч, щоб здійснити кидок у стрибку, а вона нічого не могла із цим зробити, Мері Джейн Рорабекер завжди нила про своє вічне незадоволення тим, що Кеті не запросила її жити в одній кімнаті разом із Петті та Шоною на другому курсі, незважаючи на те, що вони вдвох були шкільними зірками в Сент-Полі, а кожен новачок відчуває полегшення, коли новий перспективний рекрут і потенційний суперник згинається ПІД ГНІТОМ тренувань тощо. Але змагальні види спорту були засновані на відданості, на вірі; якщо все це було вбито в тебе ще в середній чи старшій школі, не пізніше, ти вже не зможеш уявити щось важливіше для себе, коли прямуватимеш до спортзалу та перевдягатимешся, бо тобі відома відповідь на головне питання, і ця відповідь — це Команда, де всі особисті проблеми лишалися десь осторонь.

Дуже можливо, що Петті, схвильована суперечкою із Волтером, забула поїсти вдосталь. Із нею точно було щось не так, з тієї самої миті, коли вона вийшла на арену Вільямс. Гравці Каліфорнійського університету були великими й сильними, троє розігрувачів у них були вище шести футів на зріст, тому план гри тренера Тредвел полягав у тому, щоб вивести їх за лінію передач і дозволити маленьким гравцям, у тому числі Петті, швидко підбігти і вдарити до того, як «ведмеді» збудують захист. Для захисту план був такий: грати агресивно й намагатися утримувати двох їхніх величезних гравців, щоб вони не заважали. «Гоферс» не мали виграти, але якби вони це несподівано зробили, то увійшли б до двадцятки кращих за неофіційними національними рейтингами — на пам’яті Петті так високо вони ніколи не забиралися. Тож цей вечір аж ніяк не підходив для того, щоб втрачати терпіння.

Петті відчувала якусь дивну слабкість. Вона зробила звичайний комплекс вправ, щоб розтягнути м’язи, але вони здавались якимось нееластичними. Неймовірна енергійність інших гравців діяла їй на нерви, в грудях їй тиснуло, вона знову відчула себе незграбною, і тільки це втримало її від того, щоб нагримати на них. Їй вдалося викинути з голови всі думки про Елайзу, але натомість вона стала постійно розмірковувати про те, що її кар’єра неминуче завершиться через півтора сезону, не пізніше, в той час як її середня сестра піде далі й буде видатною актрисою все своє життя; яким змарнуванням сил та часу були її заняття спортом; а як відчайдушно вона зневажала всі материні спроби вказати на це всі ці довгі роки. Звичайно, жодна з таких думок не може вважатися корисною перед відповідальною грою.

— Просто будь собою, доклади всіх зусиль, — порадила Петті тренер Тредвел. — Хто тут головний?

— Я головна.

— Гучніше.

— Я головна!

— Ще гучніше!

— Я — головна!

Якщо ви хоч коли-небудь грали в командні види спорту, ви можете здогадатися, що Петті тієї ж миті відчула себе сильнішою, сконцентрованою та важливою. Дуже дивно, як працює цей простий фокус — прості слова вселяють у тебе справжню впевненість. Петті добре розігрілася перед грою, добре потиснула руку капітану супротивників, відчувши на собі їхні схвальні погляди, бо їм напевно розповіли, що вона являє собою загрозу як головний нападник «Гоферс»; вона «вдягала» свою репутацію переможця, ніби то була її зброя. Однак коли ти вже в грі і починаєш втрачати впевненість, перелити її в свою кров від глядачів неможливо. Петті легко зробила влучний кидок зблизька від корзини, але то було останнє, що вона зуміла зробити. Вже на другій хвилині, відчувши клубок у горлі, вона зрозуміла, що програє, програє так, як ще ніколи не програвала. Її супротивник із Каліфорнії був на два дюйми, тридцять фунтів та безбожну кількість височенних стрибків кращий за неї, але проблема полягала не лише у фізичних перевагах, тобто головна проблема полягала зовсім не в цьому. Проблема полягала в тому, що Петті зазнала поразки у своєму серці. Тому замість того, щоб скипіти від несправедливості через розміри суперників і безжалісно відбивати м’яча, як їй наказала робити тренер, вона скорилася відчуттю того, що ця несправедливість перемогла її: вона просто жаліла себе. Каліфорнійці натиснули з усіх боків і помітили, що це пречудово діє. Шона перехопила м’яч і пасувала Петті, але її зажали в куті й забрали м’яч. Потім їй знову дістався м’яч, але вона знову його втратила. І ще раз він потрапив до неї в руки, прилетів, але вона пасувала його просто у долоні захисника, наче даруночок. Тренер оголосила тайм-аут і наказала їй зайняти позицію подалі від центру; але вся увага каліфорнійців була сконцентрована на ній. Вона зробила довгий пас просто у бік глядачів. Петті боролася із клубком у горлі, намагалася розізлитися — і зробила фол. У неї сил не вистачало навіть на кидок у стрибку. Ще двічі вона втратила м’яч у триочковій зоні, і тоді тренер підізвала її на кілька слів.

— Де поділася моя дівчинка? Де мій лідер?

— Сьогодні це не про мене.

— Це завжди про тебе, тобі потрібно тільки знайти це в собі. Воно десь у тобі, шукай!

— Добре.

— Накричи на мене, випусти пар.

Петті похитала головою:

— Не хочу.

Тренер нахилилась і втупилася в неї очима, і Петті, зібравши волю в кулак, примусила себе зустрітися з нею поглядом.

— Хто у нас головний?

— Я.

— Прокричи це.

— Не можу.

— Хочеш, щоб я відправила тебе на лаву запасних? Цього хочеш?

— Ні!

— Тоді йди туди. Ти потрібна нам. Що б там не було, ми можемо поговорити про це пізніше. Домовилися?

— Так.

Але і це нове переливання просто вилилося в пил, навіть не потрапивши до тіла Петті. Заради команди вона лишилася у грі, але повернулася до старої своєї самовідданості: вона підтримувала гравців, а не вела їх уперед, роблячи паси замість кидків, а потім