Читати книгу - "Сотня весіль та інші неприємності, Анні Кос"

— Ох, яка необережність! — сплеснула руками Мірабель, розвернула мене до себе і доволі різко струснула, проганяючи видіння. — Вибач, моя провина. Треба було відразу попередити. Наяди — першокласні заклинательки, але сила їхня настільки своєвільна, що може затягнути на дно. 

— Вибачте, я не знала. — Дивне видіння розтануло без сліду.

— Ви звикнете, — усміхнулася Кассарі. — Моргайте частіше, це допомагає відігнати марення. 

У коридорі гримнуло, зашуміло, вилаялося і захекано виголосило:

— А, вже всі в зборі! Ну майже всі. — Головний розпорядник сезону виглядав невиспаним і якимось переляканим. — Прошу вас, сідайте.

Ми кивнули й попрямували до чоловіків, які вже зайняли свої місця.

— О ні, не в те крісло. — Мірабель притримала мене за руку, косячись на крайнє сидіння, доволі потерте і стареньке, що різко виділялося на тлі решти меблів. — Це для десятого помічника розпорядника. Займати саме це крісло не можна в жодному разі. Така традиція.

— Ага, — невизначено погодилася я. — Не дуже розумію, якщо чесно. Та й на вигляд воно якесь хитке.

— Йому майже триста років, — пояснила Мірабель. — І всі ці роки воно належить Хогнітусу Прімеріусу, першому королю Нантанії, почесному розпоряднику вібору і його засновнику. Хогнітус — привид, загалом він нешкідливий, безтілесний, мовчазний, але дуже ревниво ставиться до своєї власності. Зазвичай він з'являється двічі-тричі за сезон: проходить через стіни, може шепотіти на вухо, навіть станцювати на балу з тими дамами, що мають міцні нерви.

— Е... Привид? — Я навіть відсунулася вбік, косячись на абсолютно порожнє місце.

— Так уже вийшло. — Принцеса знизала плечима. — Тебе це бентежить?

— Ні-ні, — а раптом Хогнітус уже тут і чує мої відповіді! — Що ти, просто несподівано.

Бернард вийшов у середину вільного простору і проголосив:

— По-перше, дозвольте привітати вас із початком відбору. Деякі з вас уже знайомі між собою і багато років пропрацювали разом. Інші приєдналися до нашої команди вперше, тож, мабуть, я всіх представлю. 

Бернард по черзі назвав наші імена, дозволяючи всім зробити потрібні позначки в блокнотах. А далі почалася справжнісінька виробнича нарада, яка нічим не відрізнялася від будь-якої земної: розклад, графіки, розподіл обов'язків. У планах фестивалю стояли грандіозний бал-відкриття, кілька спортивних змагань на кшталт стрільби по мішенях, показові перегони, двічі на тиждень — музичні вечори й багато-багато іншого. Список справ на загальному графіку, вивішеному на величезному стенді, вражав. Майстер Фрогг позначав наші імена навпроти найважливіших і найтерміновіших завдань, і з'ясувалося, що не так уже все й страшно. Клопітно, але виконати цілком можливо.

Наяда Кассарі виявилася фахівцем з магічної стабілізації, Тія, Мія і Лія взялися за культурно-музичні заходи, мені та Мірабель залишили зустрічання гостей, розселення, координацію, розсилку листів і запрошень.

— Гвідо, сьогодні вранці, нарешті, привезли шовк, будь ласка, візьми на себе клопіт передати пані Жакетті, що можна починати шиття.

Ельф задоволено посміхнувся і кивнув.

— Чудово. Леді Гелено, щойно трохи освоїтеся, заберете собі всю комунікацію між дебютантами. — Бернард акуратно промокнув хусткою спітнілу лисину.

— Лорде розпоряднику, — подала голос дріада. — Вибачте мою допитливість, але мені одній здається, що тут декого не вистачає? Якщо леді Афлуї не образить те, що я вважатиму їх за одного помічника, а пана Хогнітуса — за того, хто присутній тут у плоті, то в наявності нас усього дев'ять. Хто ваш десятий помічник й чим він займатиметься?

— А й справді, — трохи зніяковів Бернард. — Звичайно, ваша правда. Так. Вибачте, що не попередив одразу. Цього року через низку обставин ми змінили протокол розподілу посад.

— І це означає..? — Вірен вочевидь чекала на продовження, інші ж учасники тихенько перемовлялися між собою.

— Майстер Фрогг намагається повідомити, що одним із його помічників буде фахівець із внутрішньої безпеки. — М'який оксамитовий баритон із легкістю перекрив невеликий гомін.

Я ледь на місці не підскочила від несподіванки й одразу ж обернулася до дверей. Звісно, так і є: Амадо Тадео-і-Рейна власною персоною.

======= 

Шановні читачі!

Буду дуже вдячна, якщо підтримаєте книгу вподобайкою та коментарем! Це дуже мотивує)))))

До речі, найближчим часом щоденні глави стануть трохи більшими ;) І ще ПРОМОКОД у подарунок для тих, хто не читав мою історію "Леді ходить перша":

3rah-hUI

Приємного читання!

=======