Читати книгу - "Драматичні твори, Леся Українка"

від мене жертви крові, певне б, я

її здолала дати, але сеї -

не можу, брате, я не героїня.

Деїфоб

Так, я се бачу, ти сестра Паріса,

але не Гектора. Наш Гектор міг

життя віддати, жінку залишити,

осиротити сина для рятунку

або для честі Трої. А Паріс

готовий для Гелени загубити

весь рідний край. Отак і ти, Кассандро,

для тіні млявого свого Долона,

хоч сам він був зрадливий проти тебе,

готова всіх нас утопити.

Кассандра

Брате!

Не ображай загубленої тіні!

Ти кажеш, млявий був Долон, зрадливий?

Чому ж той млявий та пішов на згубу,

на смерть видиму в той час, як ніхто

з моїх братів-героїв не одваживсь?

Либонь, тому, що Гектор вже був мертвий,

а Деїфоб одважний тільки словом.

Деїфоб

Старий я для розвідок. Ти ж, Кассандро,

ще молода, щоб старшого судити.

Кассандра

Над всіх старши́х найстарша Правда, брате.

Деїфоб

Лишім. Хто вмер, не встане. Річ не в сьому,

а в тому, що повинна ти вчинити

для щастя й для рятунку всеї Трої.

Кассандра

Почім же знаєш ти, що в тім рятунок?

Деїфоб

Я знаю те, що се остання змога.

Чи ти даси рятунок - невідомо,

але повинна ти вчинить сю пробу.

Коли уб’ють лідійця - люди скажуть:

«Що ж, не судилось!» А як ти відмовиш,

то скажуть всі, що ти нас загубила.

Цар Ономай до тебе зараз прийде,

щоб ти йому сама сказала слово.

Єдине слово «згода!» - і лідійці,

вшиковані до бою, рушать зараз.

Кассандра

Мій брате, се була б потрійна зрада -

себе самої, правди і лідійців,

бо я отим одним-єдиним словом

погнала б на погибель ціле військо.

Деїфоб

Миліш тобі чужинці, ніж родина!

Кассандра

А нащо ж нам даремне їх губити?

Не врятував нас Гектор богорівний,

куди ж сьому лідійцеві!

Деїфоб

Кассандро,

забула ти, що був тоді Пелід,

теж богорівний, ще й богорожденний,

тепер його нема. 37

Кассандра

Так говорила

Пентезілея, красна амазонка,

що згинула за Трою без пори. 38

Деїфоб

Та що Пентезілея! Все ж то жінка! -

не жінці врятувати Іліон.

Кассандра

Се правда, брате, отже й не Кассандрі.

Деїфоб

(гнівно)

Гей, не чіпляйсь до слів!

Стара рабиня

(входить)

Там той, чужий,

все домагається, чому його не кличуть.

Кассандра

Скажи йому, щоб він ішов сюди,

а ти лиши нас, брате.

Деїфоб

Що ж ти скажеш?

Кассандра

Що бог мені звелить.

Деїфоб

Ну, пам’ятай,

як тільки бог звелить сказать: «не згода»,-

до тебе ймення зрадниці пристане

віднині і довіку.

Кассандра

Деїфобе!

Деїфоб

Я перший прикладу його до тебе

прилюдно, на майдані. Пам’ятай.

(Виходить.)

Ономай

(входить і спиняється у порога. Мовчання.)

Царівно, радуйся.

Кассандра мовчить.

Я соромливість

високо поважаю, але все ж

бажав би я почути слово,

хоч те єдине, що мені належить.

Кассандра

Ти певен, що воно тобі належить?

Ономай

Твій батько й брат запевнили мені

те слово.

Кассандра

Так від них ти й чув його,

а я тобі його не запевняла,

та ти ж і не просив, і не питав,

а хочеш просто взяти як належне.

Ономай

Прости, царівно, знаю, що дівчата

солодкі речі люблять, але я

не вдавсь для того. В мене річ коротка,

не ти мене, а я тебе посватав,

то, значить, уподобав, справа ясна.

Адже тебе за жінку я бажаю.

Кассандра

Як можеш ти мене бажать за жінку?

Ти ж бачиш, я душею не твоя.

Ономай

Як буде мій сей стан, і сії очі,

і сі уста, вся горда пишна постать,

то де ж із них подінеться душа?

Адже й вона тоді моєю буде.

Кассандра

Не більше, ніж душа твоїх рабинь.

Ономай

Не прикладай сюди рабинь, Кассандро!

Царицею ти будеш так, як личить

моїй дружині і дочці Пріама.

Кассандра

Не личить їй десь по неволі жити,

хоч би й царицею.

Ономай

Я ж не беру тебе

рукою збройною, по волі підеш.

Я міг би прилучитись до ахейців,

і зруйнувати Трою, і забрати

тебе в полон, але я чесно хочу

тебе від батька взяти, заслуживши

послугою великою.

Кассандра

Купити

мене ти хочеш, царю?

Ономай

Всі герої,

найбільші навіть, купували так

собі жінок.

Кассандра

То не було геройство.

Герой користі не шукає зроду.

Ономай

Геройство мусить мати надгороду,

се і боги, і люди признають.

Кассандра

Хіба не досить слави?

Ономай

Слави маю

я й так, царівно, досить, а дружини

не маю ще, от і беру тебе.

Кассандра

Уже й береш? Я ще не віддаюся.

Ономай

Царівно, правду мовити, я честь

хотів тобі, питаючи, зробити,

як жриці божій і царівні Трої,

а в нас у