Читати книгу - "Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Полуничко наша, де зникла? В мене тут таке відбувається, таке! — залепетіла. — Але все потім розповім. Не маю зараз часу. На мене чекають.
— Я вже в курсі, що ти на побачення пострибала, — усміхаюся лагідно. Саме той момент, коли рада за подругу, але не дуже.
— Ну тоді до завтра! Вже завтра відчитаю тебе за те, що залишила мене, а сама на таксі вшилася. Однак для мене було так й краще. Все. Кінець зв'язку. Побігла, бо там Ярчик зачекався вже.
...Послухавши швидкий потік гудків, задерев'яніла. Не зуміла б зараз помножити бодай два на два.
До кого вона побігла? "До Ярчика"?! До якого це Ярчика? Що це все в біса означає? Вона на побаченні з...
Не розуміючи до кінця, що роблю, натискаю на виклик на контакт "Ярик побачення"... Яке ж дратівливе це слово "побачення"!
Затамувавши подих слухаю гудки. Один. Другий. Третій... П'ятий... Сьомий...
Не відповідає. Та я не здаюся і вдруге натискаю виклик. Але тепер він відбиває його на першій же секунді і щось мені здається, що не випадково.
А щоб вам пусто було! Ах ти ж когут общипаний! Однією сракою на два базари закортіло?!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Моя ніжна крутихвістка, Марина Тітова», після закриття браузера.
