Читати книгу - "Забути, щоб згадати, Ольга Обська"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вдосталь наобіймавшись, принцеса нарешті відліпилася від Олени, але йти, вочевидь, не збиралася.
— Феє Елен, я така рада, що саме ви стали моєю Наставницею! Скажу вам по секрету, — Маріелла перейшла на шепіт, — я захоплювалася вами ще до того, як дізналася, що саме ви мене вчитимете.
Хвилину тому, змучена суперечливими почуттями, Олена збиралася закінчувати розмову і чемно просити гостю на вихід. Але несподіване зізнання змусило визнати, що поспішати прощатися не варто.
— Мені приємні Ваші слова, Фейліно Маріелло. Дякую.
— Ви для мене стали прикладом стійкості. Коли вас запроторили до Еурстенцеля через хибні звинувачення, я дуже за вас хвилювалася.
— Ви вірили у мою невинність?
— Звичайно! Тут, у палаці, взагалі, мало хто думав, що саме ви винні у смерті Осяяного Мея. Але докази свідчили проти вас, і багато хто вважав, що Осяяний Падеву вас дотисне. Я така рада, що ні його тиск, ні жахливі умови Еурстенцеля не зламали вас — ви так і не визнали своєї провини. Уявляю, як відвисла щелепа в Осяяного Падеву, коли ви показали Ключ, — Маріелла хихикнула.
— Так, — кивнула Олена, — йому стало... е-е-е... трохи прикро.
Принцеса дзвінко засміялася, але потім знову продовжила тихим шепотом.
— Феє Елен, ви ж були в курсі, які жахи розповідали про покійного лікаря знаючі люди? Чому не розповіли про це під час слідства? Тоді б до вас поставилися набагато м'якше.
Звичайно, Олена уявлення не мала ні про самі плітки, ні про те, чому Елен мовчала. Залишалося тільки непевно знизати плечима. Дводенний досвід перебування в Запасному Світі навчив її, що промовисте мовчання іноді змушує співрозмовника висувати свої припущення і самотужки шукати відповіді на запитання.
— А я знаю, чому ви цього не зробили, — підтверджуючи теорію Олени, прошепотіла Маріелла. — Не хотіли паплюжити репутацію королівської родини? Осяяний Мей, звичайно, мав до нас непряме відношення, але все ж таки скандал, який міг би розгорітися, розкажи ви про такі жахливі речі, не пішов би на користь репутації батька.
Олена не втомлювалася дивуватися здібності Маріелли добровільно розповісти безліч важливої інформації, тому просто кивнула, стимулюючи принцесу продовжити розповідь.
— Спочатку я не могла зрозуміти, навіщо ви поїхали вночі до лікаря. Навіщо звичайній Феї таємна аудієнція королівського лікаря? Але потім, коли ви показали Ключ, стало зрозуміло, що ніяка ви не проста, а обрана. І я здогадалася, що ви робили у Осяяного Мея. Хотіли перевірити правдивість жахливих чуток і зупинити його експерименти?
Олена знову мовчки кивнула, сподіваючись, що принцеса увійшла в азарт і видасть ще щось важливе.
— Це виявилося правдою, так? — шепіт принцеси став ледве чутним, — Лікар дійсно застосовував магію трьох стихій прямо у себе в кабінеті? З цим пов'язані підозріло часті випадки смерті його пацієнтів?
Кров відлила від обличчя, коли до Олени стало доходити: те, що принцеса називає жахливим, справді жахливо. Маріелла, мабуть, помітила, як зблідла Наставниця, але зрозуміла причину по-своєму.
— Феє Елен, не треба за мене хвилюватися. Ми хоч і не почали ще наших занять, але багато речей мені вже відомо. Батько і брат, звичайно, намагалися вберегти мене від непотрібних на їхню думку знань. Але живучи в палаці серед Фей та Осяяних, легко здобути найпотаємнішу інформацію. Колись вона мене шокувала. Але це було давно. Тепер я звикла. Вона мене вже не лякає. Я знаю, що для магії трьох стихій потрібна негативна енергія. Багато негативної енергії — енергії смерті.
Принцеса, може, і встигла звикнути, зате Олена від нових несподіваних зловісних знань зазнала справжнього шоку. Але показувати свій стан Маріеллі не можна було. Олена вирівняла дихання і постаралася відповісти якомога спокійніше:
— Поговоримо про це на заняттях. Не забігатимемо вперед.
Слова далися насилу. Заважала говорити картинка, що постала перед очима — маленький чорний прямокутник: «Проведи друга в останню путь гідно» і адреса, написана знизу, що збіглася з адресою фірми «Сюрприз».
Смерть. Це слово стукало у скронях синхронно з шаленим серцебиттям. Для магії трьох стихій потрібна смерть. Багато смертей. Найкраще ціле кладовище. І як же безглуздо і неетично воно виглядало по сусідству з місцем для розважальних заходів, і в той же час так вдало воно опинилося поряд з хатиною, де проходив квест про три стихії. Збіг? Хтось взагалі вірить у такі збіги?! Олена — ні!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забути, щоб згадати, Ольга Обська», після закриття браузера.