Читати книгу - "Чого очікувати від повноліття, або верхи на мітлі, Олеся Лис"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
― Тоді завтра, коли Гнат вирушить на роботу, я тебе покличу, ― встаю і, прикривши долонею рота, широко позіхаю. День був довгим та втомливим. Раніше я не відчувала, але тепер знесилення навалилася на мене важкою бетонною плитою.
― На добраніч, господине, ― співчутливо посміхається кіт, якщо коти можуть усміхатися.
– Солодких снів, е-е-е-е… – тільки зараз розумію, що не знаю імені свого дивовижного друга. – А як тебе звуть?
― Мілош, ― з легким помуркуванням відповідає домовик. – Моє ім'я Мілош.
– Солодких снів, Мілоше, – киваю. ― А мене можна називати Інга.
― Ні, ― пирхає в пишні вуса. ― Не личить мені до господарів на ім'я. Не годиться так… господиня. Я як раніше, краще…
― Як хочеш, ― знизую плечима, і вдруге позіхаю.
Сперечатися з духом немає сил...
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чого очікувати від повноліття, або верхи на мітлі, Олеся Лис», після закриття браузера.
