Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

В голові роїлося занадто багато думок на рахунок дивної поведінки Неша, вимог Тіма, цієї падлюки Алекса, який мене страшенно напружував, на рахунок Картерів, що кидають тепер на мене багатозначні запитуючі погляди. Як я їм розповім? Навіть робота не відволікала мене сьогодні від змішаних роздумів і почуттів.

- Знову, - зітхнув Ед, окинувши співчуваючим поглядом нашого останнього клієнта. - Великий Чак знову п'яний вщент. … Він тобі подобається?

Тільки дурень не здогадався б, що питання стосувалося Тіма, наші заплутані відносини рвали бідному Еду душу.

- Я відвезу Чака, - я теж зітхнула, тому що мені теж було непросто. - Тим більш, мені все одно потрібно в місто, - мені все важче було дивитися в очі Еду.

У відповідь він не сказав ні слова, але я відчула його засмучення, воно тяглося за ним шлейфом, але я не можу його втішити.

Обравши момент поки мене ніхто не бачить, я закинула собі на плече огрядного Чака, і посадивши його в машину, рвонула в місто, не звертаючи уваги на його п'яні крики і спроби вибратися з авто.

Чак продовжував відбиватися, і коли я вже тягла його сходами його власного будинку, але миттєво відключився, коли я кинула його на ліжко, ніби дотик до рідної подушки вибило його автопілот.

- Я все-таки дивуюся твоїй терпимості, - на доріжці стоїть Тім.

Те, що вульфени пересуваються швидко та безшумно це я знаю, але поява цього ніби й з повітря, кожен раз змушує мене хвилюватися, через що я напевно складаю враження повної кретинки.

- Він як велика дитина, - тисну я плечима, причинивши за собою двері. Присутність Тіма одразу змінила мій стан. Цей вульфен  робить мене лагідною, а мої відчуття від його близькості підривають мені мозок. - Ти що продовжуєш стежити за мною?

- Взагалі-то я тут живу, - кивнув він на сусідній котедж. - Зайдеш у гості? - і помітивши моє замішання одразу додав з посмішкою. - Батька все одно немає.

- Спокуслива пропозиція, але це станеться не в будинку твого батька, - опустила очі я, закусивши губу, немов незаймана якась. І одразу  наразилася на його  плече, ховаючи обличчя, як тільки він мене обійняв.

- А я хіба щось говорив про секс, крихітко? Хоча ... може і подумав. Ну, я ж не винен, що ти на мене так дієш. Тоді давай відірвемося і побігаємо?

- Ти маєш на увазі вечірній крос по парку? Думаю, я для цього не дуже слушно одягнена.

- Одяг якраз і не потрібен, я кажу про трансформацію разом зі мною, - здивувався він, а мене ніби облили крижаною водою. Серце одразу  стислося, а все тіло покрилося мурашками. Здається, мене навіть занудило. І напевно, я подивилася на Тіма таким поглядом, що до нього дійшов сенс і без всяких слів.

- О ... ти не велика прихильниця звернень?

У відповідь я лише зніяковіло кивнула.

- А коли в останній раз?

- Правду сказати? Тому що Нешу я збрехала. Я приймала іншу форму два роки тому і то вимушено.

Враженого вульфена бету рідко коли побачиш. Мені випала така можливість.

- Крихітко моя ..., - дивлячись мені в очі, Тім ласкаво, навіть зі співчуттям провів кінчиками пальців по моїй щоці. - Ти не повинна відрікатися від своєї суті. Ти вульфен, дивовижне створіння. Ми особливі, і це прекрасно.

- Ні, я потвора! - з жаром заперечила я. - Ми ізгої в цьому світі, нас не приймають, тому нас залишилося так мало і наші здібності абсолютно не допомагають. Я ... ще ні з ким не ділилася своїми поглядами, це надто особисте, не думаю, що зараз відповідний для цього час.

- Як же ти тоді розраховувала здолати мого батька, якщо бій між альфами відбувається завжди в зверненому стані? З забійних речей у тебе тільки шалена посмішка і добрі очі, а цього мало для суворого противника, такого, як мій ватажок. Нікі ..., - Тім не доказав, стиснувши мене в обіймах, він став заціловувати мене до втрати дихання.

Сьогодні була його черга божеволіти.

- Тім ... Тім ... мені час, - з великими труднощами, але я все ж вирвалася. - Ці двоє тягнуть мене в клуб. Якщо я не прийду - вони почнуть шукати і знову з'являться в самий невідповідний момент.

- Мисливець хоче на танцюльки? - невдоволено скривився Тім, пориваючись зловити мене знову.

- Це його програма адаптації альфа плюс альфа, - я почала задкувати все спритніше.

- Більше схоже на звідництво. Мені це не подобається, крихітко! - прогарчав він тихо, але вже досить розсердившись.

- Мені теж багато чого не подобається. Наприклад, як ти маніпулюєш людьми, цей твій ультиматум, ... і те, що ти робиш мене слабкою! - поки випала така можливість, я спішно кинулася бігти до своєї машини.

    Тільки ось я забула забрати більшу частину себе, залишивши її з цим чарівним вульфеном. Якщо зі мною буде коїтися таке надалі, то краще вже відразу голову на плаху. Я все ще хочу належати самій собі!

***

Цим вечором мене навіть Алекс не напружує так, так як раніше . Я відсторонена і мовчазна більше звичайного, тому що моя душа цілком і повністю залишилася в руках Тіма. Все заплутано. Я одночасно хочу бути з ним і в той же час сподіваюся відтягнути момент повного зближення. Мого волелюбного звіра лякає цей стан залежності від самця. Коли вульфени закохуються - всі інші представники протилежної статі для них стають нецікаві. Тепер поки Тім живий - жоден чоловік не зможе мене зацікавити.