Читати книгу - "Зграя, Лаванда Різ"

   Тут танцює лише моя оболонка. Танцювати ... так танцювати.

Почуттям ритму і пластикою я теж не обділена моєю збоченою  природою. Під швидку музику смикаюся поруч з Нешом і Алексом, в основному розглядаючи людей, не звертаючи особливої уваги на своїх супутників. За весь вечір з моменту нашої зустрічі сказала тільки два слова «привіт» і «ага». Кілька разів ставили повільну музику, яка чомусь одразу обривалася, знову змінюючись ритмічною. Цікаво, що це відбувалося саме тоді, коли Алекс намагався запросити мене на повільний танець. Але це добре, що нічого не вийшло, для мене це поки занадто проблематично, тому що будь-який його дотик викличе в мені конвульсії та лють. Я все ще категорично не бажаю вчитися контролювати свої емоції поруч з цим альфою, є в ньому щось таке, що мене виключно нервує, навіть не можу точно визначити в чому тут справа. Це може прозвучати безглуздо, але в ньому начебто прихований код мого темного року.

Коли в клубі один за одним почали з'являтися вульфени, стало зрозуміло, що вечір обіцяє бути насиченим. Ми всі відчули присутність бети. Я стала шукати його очима, але Тім поки не показувався.

Раптом виникле метушливе переміщення молоді в клубі - помітно напружило й насторожило Неша.

- Щось відбувається, - видавив він крізь зуби.

- Гіпноз. Причому потужний, - пробурмотів Алекс, нишпорячи поглядом по залу. - Загіпнотизовані під будь-яким приводом виводять тих, хто не піддається. Бета очищає територію. Хрінові наші справи, доведеться битися.

- Цілком імовірно, що це пастка, - підтвердив його побоювання Неш.

Я промовчала, намагаючись прислухатися до власної інтуїції. Може це і через мою закоханість, але моє чуття підказує мені, що Тім зараз не представляє для мене небезпеки, навіть вульфени з його зграї зараз дотримуються нейтралітету. Тоді звідки цей внутрішній неспокій?

Швидка музика знову змінилася повільної, і тільки Алекс простягнув до мене руку - як зверху з балкона, стрибнув Тім, вставши між нами.

- Те що ти альфа, ще не дає тобі права лапати мою дівчину. Їй це не подобається, а мене це буквально бісить, - прогарчав він, змірявши Алекса презирливим поглядом. - Адже так, крихітко? - повернувшись до мене, Тім стиснув мене в своїх обіймах, повертаючи мені мою душу, а разом з нею і легкість, і якусь несвідому радість.

- Я так і знала, що ти з'явишся, - бурмочучи, я обвила його за шию. - Що ти починаєш? Вовки збуджені. Повітря просто вібрує адреналіном від передчуття чогось.

- Просто хочу з тобою потанцювати без людей зі слабкими нервами, без  свідків, - грайливо посміхнувся мені Тім.

Це був не просто танець, не просто зіткнення рук і плавний рух тіл - це була пристрасть у своєму чистому вигляді, її можна було побачити, відчути по запаху, перейнятися нею. Вона була присутня навіть в короткому помаху вій, в диханні, в погляді очі в очі, в ковзанні його руки. Ми немов танцювали і звивалися у полум'ї, нічого особливого при цьому не роблячи, навіть не цілуючись. ... І тут моє чуття альфи вловило сплеск небезпеки, та так, що відштовхнувши Тіма, я стала перевтілюватися, закривши його собою!

Загроза ... йшла від Неша. У його руках виявилася зброя, яку мисливці використовують проти нас - димові шашки, які діють на вульфенів, як транквілізатор і кулі з отрутою, останні несли смертоносну кому.

Перед лицем такої небезпеки - моя суть підпорядковувалася інстинктам, імпульсивно приймаючи більш витривалу форму. Всі мої м'язи здулися, суглоби зігнулися, моментальний спалах болю, жар перетворюючої хвилі, тріснутий одяг - і я вже інша.

Ошкірена, з налитими люттю жовтими очима, відступаюча вовчиця. Поруч пролунали такі ж рики. Тім та інші вульфени так само звернулися, вишикувавшись за моєю спиною. Але вони не збиралися нападати на мене - вони були готові боротися на моєму боці. Я це відчувала навіть без ментального зв'язку з ними. І це вражало!

Вовки з зграї підпорядковувалися беті, якщо поруч не було їх ватажка, навіть якщо вони не були згодні з його рішенням. А бету змушувала битися за мене наш із ним зв'язок.

- Я хотів як краще, клянусь тобі, Нікі, - промовив Неш, тримаючи вульфенів на мушці. - Його не повинно бути поряд з тобою, це не входило в наші плани. Ми повинні виїхати, ти, я і Алекс. Якщо вони стануть заважати - я вб'ю їх усіх і бету в першу чергу. Ти з ним в парі не будеш!

Видавши низький утробний рик, сірий вовк вийшов вперед, загрозливо опустивши голову вниз. Це означало, що Тім не збирається мене віддавати. Звернені вульфени можуть спілкуватися між собою телепатично, для цього достатньо лише мигцем заглянути в очі ...

Спочатку я озирнулася, піймавши погляди інших вульфенів:

- «Коли я стрибну на мисливця - ви повинні кинутися врозтіч і забратися з цього клубу. Кличте свого ватажка, він повинен врятувати свого сина!»

- «Тім не дозволяє нам закликати альфу» - відповіли мені. - «Він побоюється, що тоді загинеш і ти. Нам доведеться віддати свої життя за непрохану гостю!»

- «Ніхто з вас сьогодні не вмре!» - твердо заявила я їм.

Алекс не звернувся, але по всьому - він був готовий до сутички зі мною. Порівнявшись з Тімом, штовхнувши його носом, я заглянула сірому вовкові в глибину його очей :

- «Їм потрібна я. Мене він вбивати не стане. Я атакую, а ти повинен вибратися звідси живим. І це не просто прохання Тім, це моя воля!»