Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

Дем

Він   дуже довго сидів у цій зубожілій таверні. Дему вдалося дізнатися лише дещицю потрібної інформації. Кілька сходів сонця тому невідомий маг шукав надійних хлопців, обіцяючи кругленьку суму за виконання завдання. І судячи з того, що його більше ніхто не бачив, він знайшов тих, кого шукав.   

Дем, розмовляючи з відвідувачами, непомітно дивився на свою супутницю. Вона тихо сиділа в самому кутку залу, капюшон приховував  обличчя, але чоловік інтуїтивно відчував її емоції. Ось вона робить ковток Данте і кривиться від неприємного смаку. Ось з цікавістю дивиться на всі боки і нудьгує. Так, терпіння це не про неї. 

Поки Дем розмірковував про характер Христини, до нього на руки сіла грудаста дівчина. Вона заклично облизала губи і обняла чоловіка за шию, притискаючи до себе. Дем підіграв розпусній особі, подивившись на Христину. Він не бачив її обличчя, але зауважив, як дівчина стала нервово гризти нігті. 

Білявка- загадка, яку йому хотілося розгадати, взяти і прочитати всі її думки. Чоловік погладжував дівчину, поглядаючи в бік Христини. Дем звернув увагу на сусідів, що сиділи поруч зі столиком Христини. З одного боку два найманця, їх видавали магічні палиці, з іншого боку молоді маги. 

Він також зауважив, як увійшла компанія з місцевих ельзи. Вони були добряче п'яні. Відзначивши, що вільних місць немає, хлопці попрямували у бік Христини. Дем хотів втрутитися, але дівчина його випередила.

Вона встала з-за столу і повільно пройшла через весь зал. Ця хода! Та всі чоловіки в залі визначили, що вона дівчина! Погойдування стегон, легка хода леді. 

Христина кинула гроші, і, зло ткнувши його ногою, покинула заклад. Вона ревнує? Дем посміхнувся своїм думкам. Трохи почекавши,  звільнився від нав'язливої дівчини, оплатив своє замовлення і вийшов, згадуючи, що грошей у Христини не було.  

Дівчина стояла біля дерева, далі від закладу.  

- Ти не вмієш чекати, - докірливо почав Дем, але дівчина його перебила. 

- Я знаю виконавців викрадення. Це двоє чоловіків, які сиділи за сусіднім столом. Їх потрібно допитати. 

Маг здивовано підняв брову. Христина змогла почути потрібну їм розмову, поки він вливав в себе жахливе пійло і терпів товариство ельзи. Від неї є толк. Одному добре, але з підстраховкою краще. Хоч ідея, всюди брати з собою дівчину, йому досі не подобалася. 

-А ти визуча, - посміхнувся він, нахиливши голову, щоб побачити її обличчя.  

Цей сіро-зелений вир її очей ... І як можуть очі бути такими зачаровуючими і холодними одночасно. Христина дивилася на нього  обвинувально і вимогливо, зберігаючи самовладання.

-На відміну від тебе, я слухала, про що говорять оточуючі, а не намагалася зняти дівчину легкої поведінки, - зауважила вона іронічно. 

- «Зняти», «легкої поведінки», що означають твої слова? - запитально запитав чоловік, роблячи вигляд, що не розуміє, про що вона говорить. 

Дівчина відмахнулася, не пояснюючи значення своїх слів. Незважаючи на не властиве для їх світу формулювання висловлювання, Дем дослівно зрозумів, що мала на увазі Христина. 

- Зараз я перенесу тебе в безпечне місце, а сам дочекаюся найманців. 

- Найманців?  

- Біля тебе сиділи два чоловіки в чорному. Судячи з їх кийків, вони найманці. За іншими столами перебували компанії з великою кількістю чоловіків. 

Дем добре вивчив відвідувачів закладу. Особливо тих, які сиділи недалеко від дівчини. 

- Я залишуся з тобою, - впевнено сказала Христина.  

- Ні. Це небезпечно. 

Дем подивився на дівчину. Підняте вгору підборіддя, впертий і впевнений погляд. Зрозуміло! Ця дівчина з місця не зрушить.  

---------- 

Ельзі- народ території Пландо. Люди не володіють магією і другою іпостассю. Їх головне вміння - вирощувати нові сорти незвичайних рослин і дерев.