Читати книгу - "Арос. Суджена для чорного дракона, Аніта Мілаєва"

Христина

Він тут буде найманців чекати, а Христина повинна сидіти не зрозуміло де і боятися, що її знайде дракон ?! Ні, так не піде. Нехай маг знаходиться поруч і приховує її своєю ... чим він там приховує ... ну.., щоб ящер не знайшов. 

- Я тут почекаю. 

Чоловік приречено похитав головою, а Христина посміхнулася йому у відповідь найневиннішою посмішкою, на яку була здатна.

-Ну тоді пропоную почекати он там, - чоловік вказав трохи далі альтанку, дахом якої служило гіллясте дерево.    

Коли вони підійшли ближче, Христина підозріло зазначила, що листя змінює колір від синього до жовто-зеленого. 

- Це дерево матирса *. Коли холодно, його листя яскраво-жовте, і дерево нахиляє гілки, приховуючи людину від негоди. Коли жарко, листя бузкове. Рослина піднімає його вище, створюючи тінь і прохолоду, а, коли дме вітер, воно по черзі змінює своє забарвлення, демонструючи всі кольори, - пояснив чоловік. 

- А листя не має властивості опадати? - запитала Христина, коли вони сіли на лавочки в альтанці, навпроти одне одного. 

- Ні. 

- А як же фотосинтез? - не могла зрозуміти дівчина. 

- Не знаю, що означає це слово. Я так розумію, це якесь позначення з твого світу. Раджу не вживати при сторонніх невластиві для нашої території слова. 

Христина хмикнула, звідки, цікаво, їй знати, що властиво цьому світу? Дівчина  розглядала листочки дерева, що знаходилися поблизу. Вони чимось нагадували наш земний виноград. Христина доторкнулася до одного з них, і листок миттєво скрутився в трубочку. Дівчина здивовано спостерігала, як трубочка відсувається подалі від неї. Нічого собі дерево! 

-Матирса захищається, - посміхнувся Дем, спостерігаючи за Христиною. 

  Дівчина розглядала інші рослини поблизу, а Дем задумливо крутив у руках  кристал. Все-таки, була якась принадність у природі навколо. Така багата гамма відтінків. Нові аромати невідомих квітів. Відчуття, ніби перебуваєш у казці. 

- Все хотів запитати, чому тобі твій дракон не підійшов? - порушив мовчанку чоловік.- Що в ліжку не догодив? 

Його голос звучав глузливо. Уїдливо. Дем немов хотів спровокувати Христину. Навіщо він задає їй ці питання? Дражнить? 

- А то ти не знаєш, що його мітка діє, як отрута, - спокійно відповіла дівчина. 

Чоловік хрипко засміявся. 

- Хто розповів тобі цю маячню? Дракони не кракени. Вони не мають здатності впливати на дівчат через поцілунки, а тим більше через мітку. 

- Як же пояснити пристрасть між поміченими? - Христина підсмикнула рукав свого одягу, демонструючи мітку істинності.- Чому дівчата, які отримали це клеймо, забувають про своїх чоловіків, і, руйнуючи свої сім'ї, готові йти до малознайомих драконів? 

- Тобто ти хочеш сказати, що дракон поставив на тобі свою мітку, і тому ти розділила з ним ложе? - єхидно уточнив Дем. 

- Ні. Переспала я з ним не тому. Мітка не діяла, поки я була у своєму світі. 

- А в нашому почала діяти? Ти вже відчуваєш, як тебе тягне до твого дракона? - іронічно запитував чоловік.- Ти  говори, як почне сильно притягувати, я можу тебе зв'язати, - люб'язно запропонував він. 

-Зараз не діє, тому що я не поруч з ним. Під захистом твоєї магії, мабуть, цей потяг не працює, - розсудила Христина. 

- Загалом, у будь-якому разі, я - твій рятівник, - зробив висновок Дем. 

Несподівано для дівчини він встав, підійшов до неї і нахилився: 

- Є способи взагалі забути про дракона, - прошепотів він, злегка торкаючись губами її вуха, - я завжди до твоїх послуг. 

Христина від такого двозначного натяку розгубилася. Та він нахаба! 

- А що? - трохи віддаляючись запитав Дем.- Я тобі подобаюся, ти ніби, теж нічого.  

Та як він взагалі додумався їй таке запропонувати?! Невже за такий короткий час знайомства Христина дала привід думати про себе, як про легкодоступну особу? Так, вона милувалася його фігурою, а куди їй було ще дивитися? Але це не привід робити такі висновки.

Дівчина не встигла відповісти, Дем різко встав і кинувши: «Залишайся тут», - вийшов з їх укриття. Христина простежила за магом. Він прямував до двох чоловіків, які вийшли з таверни. 

------ 

Матирса - дерево, яке має велике листя, (схоже на листя нашого винограду, тільки жорсткіше). Воно змінює колір залежно від погодних умов.