Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Анна дивилася на Мирона, відчуваючи, як її всередині охоплює тривога.

— Якщо ти щось знаєш, то скажи.

Він похитав головою.

— Деякі речі краще не знати.

Анна зтиснула кулаки.

— Я вже по горло в цьому всьому! Ви всі — і ти, і Алекс — щось приховуєте! Я маю право знати!

Мирон різко зупинився, його очі стали темнішими.

— Добре. Ти хочеш правду? — Його голос звучав майже небезпечно.

Анна кивнула, навіть якщо в глибині душі їй ставало страшно.

Мирон наблизився до неї.

— Алекс не просто так обрав тебе, Анно. Це не випадковість.

Вона завмерла.

— Що ти маєш на увазі?

Мирон провів рукою по волоссю, ніби вагаючись, чи варто говорити далі.

— У вас є спільне минуле. Ти просто цього не пам’ятаєш.

Анна відчула, як її серце пропустило удар.

— Це… це жарт?

— Ні, — серйозно відповів Мирон. — І якщо ти справді хочеш знати все, тоді готуйся. Бо ця правда змінить тебе.

Анна зробила крок назад. Голова йшла обертом.

Спільне минуле?

Але як?

Вона хотіла відповісти, але в цей момент її телефон завібрував у кишені.

Повідомлення від Алекса:

"Приходь до мене. Нам треба поговорити."

Анна стиснула екран у руці.

Що він скаже їй?

І чи буде це правдою?