BooksUkraine.com » Наука, Освіта » Анексія: Острів Крим 📚 - Українською

Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

136
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Анексія: Острів Крим" автора Тарас Валерійович Березовець. Жанр книги: Наука, Освіта. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 138
Перейти на сторінку:
Збройного зіткнення поки немає.

2. Аеропорт „Сімферополь“. Близько 12-ї ночі група в цивільному, близько 100 осіб, що назвалася козацькою сотнею, подолавши огорожу на території аеропорту, вийшла на поле аеродрому. Силами Внутрішніх військ і міліції ці люди були відтіснені спочатку в будівлю аеропорту, а потім і зовсім за територію. Зброя не застосовувалася. Район аеропорту був покинутий „козаками“ близько години ночі — завантажилися в тентовані „КамАЗи“ й поїхали.

Близько 1:30 ночі до будівлі аеропорту прибули на кількох вантажівках 119 військових з автоматичною зброєю в камуфляжі без розпізнавальних знаків. Увійшли в будівлю аеропорту, розмістилися в приміщенні ресторану. Не приховують своєї приналежності до збройних сил Російської Федерації. На слова українських співробітників МВС: „Ви військові й не маєте права тут перебувати“, — відповідають коротко: „Не маємо інструкцій вести з вами переговори“. Ситуація статична, зброя з обох сторін не застосовувалася».

О 5:20 захоплення аеропорту в Сімферополі підтвердив із місця подій журналіст каналу ATR Осман Пашаєв: «Сімферопольський аеропорт захопила російська самооборона. Стоять з „калашами“. Рейси вилітають, але навіть „Інтеру“ не дають зняти беззбройні дружинники. Міліція безсила».

Олександр Янковський, гендиректор «Чорноморської ТРК», так згадує події цього дня: «Усе стало більш-менш зрозуміло вже ввечері. Коли російські військові на російських військових „КамАЗах“ захопили аеропорт у Сімферополі. Так, у них не було знаків розрізнення, але за автоматами та амуніцією було видно, що це російські військові».

Микола Балан відправив до Сімферопольського міжнародного аеропорту весь наявний у його розпорядженні загін спецпризначення Внутрішніх військ загальним числом понад 60 бійців.

«Перше, коли мені дали наказ узяти під охорону міжнародний аеропорт „Сімферополь“. Я туди висунув свій спецзагін.

Там уже були „зелені чоловічки“, але в самому аеропорту їх не було. Вони були по периметру. Ми туди зайшли, якщо правильно пам’ятаю, з двома одиницями бронетехніки і з автомобільною технікою. Зайшли ми всередину повністю екіпіровані, зі зброєю, бойовими набоями, і коли вони побачили, що наші нічим не поступаються. Наші зайшли, так би мовити, зухвало й звідти взяли аеропорт під охорону. Потім була спроба поставити якусь машину на злітну смугу, щоби не сідали літаки — ми її прибрали, і вийшло, що ми охороняємо аеропорт усередині, а він уже блокований „зеленими чоловічками“ ззовні. Мені потім доповідав один з офіцерів, що з нами була спроба домовитися про обоюдне невідкриття вогню. Я кажу: „У вас же є периметр. Якщо будуть спроби порушити цей периметр — відкривайте вогонь“. Усе залежало від них. Якщо вони не порушують периметр, то вогонь не буде відкритий. Протягом години після того, як ми зайняли аеропорт, туди з’їхалися усілякі „козачки“, „самооборона“, цивільні як живий щит», — згадує Микола Балан.

За словами Османа Пашаєва, 28 лютого знайомі журналісти з Києва попросили його відвезти британським журналістам у Сімферополі бронежилети. Пашаєв згадує, що цього дня ще літали літаки: «Основне відчуття від Сімферополя — мертве місто. Восьма вечора, скрізь на вулицях темно, відключено електрику, темно в домівках. Я пам’ятаю, в юному віці дивився кадри з військової Чечні. Сімферополь виглядав саме так. Нікого немає на вулицях. Це була перша доба після захоплення урядових будівель у Криму. Ніхто не гуляє. У готель „Москва“ везу бронежилети. На вулицях наша машина і ще пару машин. І все — більше нікого немає».

За повідомленням сайту «Новости Крым», аеропорт захопили, аби не пустити до Криму новопризначенного міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова та в. о. голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка.

Своєю чергою, сайт racurs.ua написав таке: «Перед Верховною Радою Криму поки що все спокійно, чергує міліція. З колонок, установлених перед парламентом, лунає патріотична музика часів СРСР. Будівлю Ради міністрів Криму також, як і раніше, оточено міліцією. Співробітники Радміну не прийшли на роботу, їм дали другий вихідний. Сайти кримського парламенту й Ради міністрів не працюють»103.

«Українська правда» повідомляла, що «на території аеропорту „Сімферополь“, біля внутрішніх авіаліній, перебувають 4 вантажівки „КамАЗ“ та 150 військовослужбовців. <…> Військові одягнені в камуфляжну форму, у касках та з автоматами, які говорять з яскраво вираженим російським акцентом»104.

Георгій Логвинський, тоді помічник народного депутата, розповів, яким чином «зелені чоловічки» проникали на півострів: «Як потрапляли до Криму загарбники? Через військовий аеродром і Керченську переправу. У нашому розпорядженні є інформація, що, коли почалося захоплення Криму, на Керченській переправі було 3 прикордонники.

Два з кийками, один з автоматом без патронів. Коли це з’ясувалося, відразу ж виникло питання: що відбувається?

У нас що, зняті всі претензії? Відповідь: так, прийшов наказ із Сімферополя. І наказ такий дійсно був. Ми також знаємо, що група прикордонників, здогадавшись, що зараз щось буде відбуватися, вилучила секретну документацію й зникла. Через 30 хвилин почалася анексія Криму. Тобто їх роззброїли спеціально, щоби відкрити дорогу загарбникам. А тих героїв, які зорієнтувалися й забрали документи, шукали ще місяць».

Керуючий зміною аеропорту Анатолій Реченко у коментарі «Новостям Крыма» підтвердив захоплення «Бельбека» озброєними російськими військовими: «Близько 300 озброєних солдатів повністю захопили „Бельбек“. Вони з’явилися в аеропорті вночі, близько 3-ї години. На озброєних людях військова форма, це дозволило зробити відповідні висновки. <…> Ці військові прибули з Росії. Тепер дорога в „Бельбек“ — аеропорт Севастополя — перекрита. Люди з автоматами стоять скрізь на шляху до нього. Присутні й БТРи в кількості трьох одиниць. Підходити до себе близько військові забороняють — починають відразу кричати, що стануть стріляти, якщо людина зважиться наблизитися»105.

Інформацію про вторгнення Росії українська влада сприйняла по-різному, наприклад начальника Генерального штаба Міністерства оборони Юрія Ільїна шпиталізували із «серцевим нападом у реанімацію військово-медичного клінічного центру Кримського регіону в Севастополі»106.

У коментарі НБН Мустафа Джемілєв озвучив ексклюзивну інформацію, що йому стало відомо про сьогоднішню нараду російських військових у Криму: «Півтори години тому в Севастополі командувач Чорноморського флоту [Алєксандр Вітко. — Прим. ред.] зібрав усіх генералів і сказав: „Ми починаємо війну з Україною“. <…> Єдиний вихід тут, я думаю, щоб у нас були сили ввести

1 ... 31 32 33 ... 138
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Анексія: Острів Крим"