Читати книгу - "Скрипка «Спіріт Лейку», Клер Бержерон"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона повільно говорила французькою, щоб Ліна, яка знала цю мову, хоча й не володіла нею досконало, могла її зрозуміти.
— Обіцяємо, — хором відповіли обидві жінки, яким нетерпеливилося довідатися, що вона придумала.
Спочатку Мері-Ен звернулася до Олени.
— Мадемуазель Ловенець, я повинна поставити дуже особисте запитання. Від вашої відповіді залежатиме, чи зможемо ми здійснити мій план.
Молода жінка наморщила лоба. Кожне слово її подруги тільки додавало таємничості.
— Мені нічого приховувати. Питайте.
— Дороге дитя. Чи були у вас вже інтимні стосунки з чоловіком?
— Що? Ви серйозно?
— Дуже серйозно.
— Звичайно ні! — вигукнула Олена, заходячись сміхом. — Мені тільки вісімнадцять років.
— У вашому віці дівчата виходять заміж.
— Перед тим як поїхати з України, моєю долею була кар’єра скрипальки. Заміжжя було досить віддаленим у моїх планів на майбутнє, так само, як і сьогодні.
— Дитино моя, війна, що звалилася на нас, сплутала всі наші плани. Найважливіше тепер, щоб ваш брат знову був біля вас?
— Так, звичайно, але я не бачу жодного зв’язку між цим моїм бажанням і моєю незайманістю.
— Зараз поясню. Учора, коли я ходила на зустріч з Адамом, то хотіла впевнитися, що одруження, яке не досягло мети, не є чинним із боку католицької Церкви й може бути розірваним.
— Я ніколи не брала шлюб...
— Зачекайте ще трішки, дитино, — заспокоїла її Мері-Ен, розуміючи, який таємничий вигляд усе це має. — Заінтригований моїм запитанням, він сказав, що основна мета шлюбу — створити сім’ю, і якщо сім’я не може бути створена з якихось причин, то мета не досягнута. Тож він може бути розірваним.
— І Святий Престол вимагатиме доказів?
— Звичайно! Тому я й запитала вас, чи ви незаймана.
— Але я так і не розумію, до чого ви ведете.
— Я казала, що моя ідея не дуже правовірна. Та я й далі вірю, що вона могла б розв’язати ваші теперішні проблеми.
Збентежені, Ліна з Оленою замовкли.
— Мадемуазель Ловенець, я раджу вам взяти шлюб із Петром Тефаняком.
— Що? Але ж ми не кохаємо один одного!
— Це не має жодного значення, то буде фіктивний шлюб, щоб замилити очі отцю Філемону, який стоїть на заваді тому, щоб ви забрали Віталія.
Зрозумівши, що її подруга говорить серйозно, Олена скривилася.
— Для чого Петрові одружуватися зі мною заради цього? Мої проблеми його не обходять.
Дама повернулася до Ліни.
— Я ніколи не просила М’юрея про те, що пов’язане з його роботою. Якщо ви вважаєте, що моя ідея реальна, я заступлюся перед ним за вашого сина. Я поясню йому, що розлука з нареченою погано на нього вплинула, тому він став нетерпеливим і нестриманим. Ви ж знаєте, що збройний напад на офіцера може йому дорого коштувати, особливо у воєнний час.
— Я знаю і дуже боюся за нього, особливо після того як учора озброєний солдат не дозволив мені зустрітися з чоловіком і сином. Може, вам відомо, чи заборонили відвідини в’язнів?
— Ні, але я не здивована. Ставлення до вихідців із ворожих країн стає все гіршим, на монреальських вулицях уже траплялися сутички, у які мала втрутитися армія. Газети пишуть про них щодня.
— І нас починають ненавидіти. Петро завжди був хорошим хлопчиком, який важко працював, щоб прожити. Я вважаю несправедливим, що його і мого чоловіка інтернували тільки через громадянство! Моє найбільше бажання — щоб ми знову були всі разом, — додала Ліна сумно.
— Саме так, і якщо моя пропозиція вам підходить, ви можете бути разом.
В очах Ліни, обведених темними колами, проблиснула надія.
— Я вам поки ще не все сказала, — вела далі мадам Робертс. — Під час учорашньої вечері полковник Борден нам повідомив, що ті сім’ї, які захочуть, можуть з’єднатися з в’язнями Спіріт Лейку вже навесні. Федеральний уряд схвалив проєкт спорудження будинків за межами табору. Дивовижний збіг, та єдині два табори, де таке можливе, — Ванкувер і Спіріт Лейк.
— Справді? Ми зможемо жити разом?
— Так припускає Вілсон. Одразу після свого прибуття в’язні, які хочуть, щоб до них приїхали їхні сім’ї, почнуть будувати свої будинки.
— У це важко повірити, та якщо все це правда, буде дуже добре, — сказала мати сімейства.
— Є ще дещо, що вам потрібно врахувати, перед тим як ухвалити рішення, — додала Мері-Ен. — Олена — чудовий перекладач. Буде добре, якщо вона буде поряд з вами. Табором Спіріт Лейк керуватимуть й охоронятимуть військові, які у своїй більшості говорять тільки англійською.
— Але щоб позбутися наших проблем, нам із Петром потрібно одружитися, — невпевнено підсумувала Олена.
Було зрозуміло, що така перспектива її зовсім не надихає. Вигляд у неї був жалюгідний.
— Ваш шлюб буде тільки імітацією. Ви зможете його розірвати відразу після війни. М’юрей переконаний, що конфлікт довго не триватиме. Моя ідея здається вам шаленою, але подумайте над нею.
Олена підвелася й пішла у глиб зали. Зупинилася біля вікна, яке мороз розмалював колами, й дивилася на перехожих, що йшли тротуаром навпроти. Підсвідомо її погляд зупинився на краю ковзанки, яку вона помітила далі по вулиці. Надворі падав сніг, як і тоді, коли незнайомець відкрив для неї малюсіньке віконечко до щастя. Але вона все ж подумала про те, яким радим буде Віталій, коли зможе жити з нею. Все ж запропонований шлюб — тільки фіктивний.
— Як ви слушно вчора зауважили, ми обдумаємо все вночі. Дайте нам час обговорити це, — сказала вона повертаючись. — Петру також потрібно сказати, і він ще повинен дати згоду.
Вона підійшла до Ліни, яка, здавалось, полинула думками десь далеко.
— Щоб мені погодитися на цю пропозицію, — проказала вона, — Петро повинен погодитися, що наш шлюб — тільки хитрість і нічого більше.
— Я знаю свого сина. Він поважає жінок, — запевнила її мати. — Його характер змінився, як пішли його брати, і він іноді злиться, але він — хороший хлопець, запевняю вас.
Марі-Ен підвелася.
— Ми повинні діяти швидко — пам’ятайте про це, — додала вона. — Якщо мене правильно поінформували, то Миколу й Петра планують відправити 1 лютого. Це трохи більше ніж за два тижні. Якщо ви пристанете на мою пропозицію, у нас буде дуже мало часу, щоб усе владнати. На щастя, у воєнний час шлюбні формальності спрощено.
Щиро обійнявши обох жінок, вона попрямувала до виходу. А коли виходила, вже тримаючись за дверну ручку, повернулася й уточнила:
— Ця домовленість
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скрипка «Спіріт Лейку», Клер Бержерон», після закриття браузера.