Читати книгу - "Академія Буцеол. Стихійниця, Птаха"

Ми сидимо у кімнаті й прислуховуємося до кожного звуку, поки що все тихо. Раптом я відчула, якийсь дуже приємний аромат свіжості.

- Ви теж відчуваєте цей аромат? - запитала я у друзів та Влада.

- Так, ми його відчуваємо, - відповіла Уляна. 

У кімнату зайшла Неоніла й запитала:

- Добрий вечір, ви відчуваєте запах освіжувача повітря?

- Так, він пахне свіжістю, а це приємно, - відповіла я.

- А чому ви усі зібралися у одній кімнаті?

- Ми хочемо бути разом у разі небезпеки, - відповів Влад.

- Олесь Вікторович поставив потужний захист на будинок, сюди ніхто не пробереться.

- Люди, які нас переслідують використовують заборонену магію, а вона дуже сильна, - заперечив Артем. 

- Якщо ви боїтеся, то можете зібратися так: у одній кімнаті хлопці, а у іншій дівчата.

- Ні, ми краще разом побудемо, так буде краще для нас, - заперечила Сніжана. 

- Як хочете, в такому разі я принесу розкладні ліжка.

Неоніла вийшла і за кілька хвилин дійсно принесла розкладні ліжка, утримуює їх за допомогою невеличкого вітерцю.

- Ви теж стихійниця, володієте стихією повітря і це чудово, - сказала Артем, він дивиться на Неонілу із захопленням.

Дівчина посміхнулася і сказала:

- У господарстві стихія повітря допомагає. А ви якою стихією володієте?

- Я володію стихією води.

- Теж хороша стихія, всім надобраніч.

Після цих слів Неоніла вийшла з кімнати, а ми залишилися. До ранку ніхто не спав, і тільки коли почало світати, ми позасинали.

Ми прокинулися, коли Зірка була уже високо, відразу дізналися у Неоніли, де можна помитися, почистити зуби, переодягтися, вона нас показала. 

Олесь Вікторович начаклував нам одяг майже з нічого, це нас дуже здивувало. Мабуть, у світі, де він живе таке можливо. Хто не знав або забув той факт, що директор з іншого світу, ми розповіли.

Ми закінчили сніданок, раптом у їдальню зайшов стривожений Олесь Вікторович і сказав:

- Збирайтеся, треба посилити захист, вас шукають дуже ретельно. Адептів академії та викладачів я розчарував і відправив терміново кожного до себе додому, навчання поки що на паузі, до тих пір, поки злочинців не спіймають і не ув'язнять. 

- А хто саме нас шукає? - поцікавився Лев.

- Мій знайомий правоохоронець казав, що до вашої, Ліля, сестри приходив чоловік, змінивши зовнішність, і розпитував у неї, де ви можете бути. Затримати його не вийшло, бо він телепортувався.

Після цього ми пішли за Олесем Вікторовичем.