Читати книгу - " Первісний інстинкт. Другий епізод: Мисливець., FrostFox"

Незважаючи на зниження емоційного градусу, до відновлення душевного спокою було ще далеко. Дівчина не знала, куди себе подіти, і місце зовсім не допомагало у розв'язанні проблеми.

«Дійсно, навіщо залишатися в райцентрі, якщо столиця дасть реальний шанс зробити дуже важливий крок у власному ремеслі?» – гарне питання, але хто ж мені зараз на нього відповість.

– Слухай, вам треба поговорити. Я не буду робити це за тебе, але зроблю все, щоб ваша розмова відбулася… Тож слухай мій план, – змовницьки понизив я голос і опустився до великого вуха кажанки.

***

Веро́ніка до кінця вечора примудрилася напитися і вирубитися, через що мені довелося тягти її на спині. Павільйон ми покидали вп’ятьох на одній кареті.

Ладія доглядала за подругою, намагаючись простою магією згладити наслідки зловживання алкоголем, але й сама не зовсім твердо стояла на ногах, через що нам із Тарою довелося притримувати її під час ходьби.

Коли карета зупинилася біля крамниці приборкувачки, я вже хотів попрощатися із супутницею, але вона вийшла слідом за нами й допомогла довести подруг до ліжка. Було очевидно, що Тара не хоче залишати мене наодинці з двома п’яними жінками, тому й поїхала з нами.

Звісно, її недовіра до моєї чоловічої суті ранила мої почуття, але виправдовуватися не став, допомагаючи їй розташуватися в будинку, де досить непогано орієнтувався.

Ладія крізь сон дозволила їй зупинитися в гостьовій кімнаті, проте вже мені самому довелося обнишпорювати житлову частину крамниці в пошуках постільної білизни. Добре, що на допомогу прийшла Урана, вказавши на шафу, яка мене цікавила.

Через стан дроу, підготовку довелося відкласти на кілька годин, протягом яких я вирішив відпочити в реальності та підготуватися до насиченого завтрашнього дня. Але перед цим…

– Прокидайся, акторко, – розштовхав я фавну, яка цілком натурально пускала слину на дивані у вітальні – На тебе чекає складна розмова.

– Не можу повірити, що все було так просто… – з майже дитячою образою пробурмотіла кажанка. – Це була міфічна й нікому невідома чоловіча підступність? Чи гени дроу взяли своє? 

– Не починай, це доволі передбачувана поведінка пані, чийого кавалера «нахабним чином» намагаються заманити на «свою територію», – через фразу використовував я лапки. – І якби вона повелася інакше… ви й так домовилися обговорити деякі питання трохи пізніше, просто довелося б якось розібратися з Ладією. Усе, я пішов і, будь ласка, не просвіщай Тару про мою роль у цій ситуації.

Закінчивши фразу, я розчинився в повітрі, розплющивши очі вже в реальності.

Характеристики за главу: Харизма +2.