Читати книгу - "Тінь над Дніпром, Наташа Голуб"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
У центрі залу з’явився Куратор. Його фігура, невиразна й темна, злилася з тінями. На обличчі — нічого, окрім маски, що віддзеркалювала їхні відображення.
— Ви прийшли. Як і очікувалось, — його голос був рівний, холодний.
— Ти знав, що ми прийдемо, — сказала вона, не відводячи погляду.
— Не ти прийшла. Ви обоє прийшли.
— Що ти хочеш? — запитав Роман, тримаючи палець на спусковому гачку.
Куратор не відповів одразу. Він тихо підійшов до монітора на стіні, що блищав блідим світлом.
— Я бачив вашу гру, ваші дії. Все, що ви зробили — це лише фрагмент.
— Фрагмент чого? — прошепотіла вона.
Куратор усміхнувся. Його маска, наче дзеркало, відображала всі їхні рухи.
— Вся система побудована на викриттях, на тому, що ви думаєте, що знаєте. Але те, що ви передали в мережу, — це тільки частина того, що ми створювали. Кожен із вас — це ланка.
Роман закрив очі.
— Так, але ти недооцінив нас. Ми дійшли до тебе. Це твоя помилка. І зараз ми все зупинимо.
Куратор сміявся.
— Ваша боротьба вже програна. Ви знищили один етап, але я створю нові ланки. Проблема не в системі. Проблема в вас. Ви не змогли побачити, що все — це лише ланка. І ви теж — ланка.
Він натиснув на кнопку. Щось клацнуло.
Зал заповнився світлом — сотні моніторів активувались, почали генерувати нові коди. Куратор ждав.
— Тепер ви станете частиною системи, — сказав він, і його голос став містичним. — Вибір за вами. Що виберете?
Вона подивилася на Романа. Їхні серця билися синхронно, відчуваючи тиск, що зростав.
— Ти правий у одному, — сказала вона. — Тепер ми тільки ланка, але потрібно закінчити це. Інакше не буде ніякої правди.
Роман зробив крок вперед.
— Все, що ти зробив, — це збудував ідеальний механізм для того, щоб зламати людей. Ми не станемо твоєю частиною. Всі твої ланки — не важливі. Ти тільки один, і ти завершишся зараз.
З натисканням клавіші на її ноутбуці система почала похитуватись. Тіні навколо них розтягувались. Тепер залишалась одна мить — одне останнє рішення.
Куратор підняв руку.
— Це все було неминуче.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тінь над Дніпром, Наташа Голуб», після закриття браузера.
