Читати книгу - "В іншому світі без благословіння богів: шлях до величі, Sunley"

Ці слова викликали в Дарка радість, змішану з полегшенням. Він щиро подякував і вирушив на перерву. Думки крутилися навколо того, які нові можливості може відкрити кристальна магія. Але найголовніше — він відчував, що рухається в правильному напрямку. Не просто як учень, а як дослідник. І, можливо, одного дня — як маг, що сам створить нову магію.

Кристальна магія змусила Дарка знову повернутись до елементалізму. Його прагнення створити кристал як додаткове сховище мани вимагало набагато більшого, ніж він очікував. Це вже була не просто маніпуляція енергією — це була комбінація чотирьох стихій, які мали об’єднатись в одне цілісне магічне утворення.

Це було значно складніше, ніж здавалося на перший погляд. Більшість учнів навіть не чули про такі кристали. У кращому випадку, на рівні рангу Маг починали вивчати стихійні кристали, кожен з яких містив у собі одне-єдине закляття. Їх можна було активувати в будь-який момент, що було зручно… але й не дуже ефективно. Такі кристали зношувались вже після кількох використань. І головне — виконували тільки одне завдання.

А Дарку потрібен був не інструмент, а резервуар. Місткість. Потенціал.

На щастя, з магією води в нього все було більш ніж добре. Магія вогню також поступово відкривалась йому, особливо з появою Ерріс. Спільні тренування, а також дозвіл забирати частину зілля, звареного на алхімії, дозволяли йому практикуватись більше. Це давало певну перевагу, яку Дарк не збирався змарнувати.

Але проблема була в іншому.

Магію землі він ще не практикував. А до магії повітря — його схильність була майже нульовою. Вона вислизала, була мінливою, неконтрольованою, і кожна спроба опанувати її завершувалась розчаруванням.

А ще — час спливав.

Наближались тести. Якщо він не здасть принаймні чотири предмети, подальше навчання стане неможливим. Всі ці знання, ідеї, прагнення — нічого не буде мати значення, якщо він не пройде базові перевірки. Це було як бігти марафон з вантажем на плечах, знаючи, що попереду — ще гора, яку треба подолати, не втрачаючи ритму.

І все ж, незважаючи на тиск, Дарк не відступав. Він розумів: справжня сила не в простому виконанні заклять, а в розумінні як і чому вони працюють. І саме це знання дає йому шанс зробити крок туди, куди більшість навіть не думає глянути.

Тепер Дарку довелось додати до свого і так перенасиченого графіку ще й тренування з магії землі. І хоч він розумів, що це потрібно, це давалось нелегко. Особливо, коли виявилось, що все, що він знав про земну магію з аніме, було чистою вигадкою.

Ніяких вражаючих камʼяних шипів, що вириваються з землі. Ніяких масивних платформ, які можна витягати з-під ніг. Це вже не шокувало — після розуміння, як працює енергетичний шар, все ставало логічним. Магія не керує землею під ногами — вона формує власну. І ця земля виникає всередині енергетичного шару, в зоні, якою керує сам маг.

Так, створити камʼяний шип можна, але тільки в межах власного шару. А отже, щоб вистрілити ним у ворога, треба було або витратити купу мани на прискорення, або просто вистрілити меншим шматком каменю — що виглядало простіше, хоч і менш ефективно.

Оборонне застосування виглядало куди цікавіше.

«Камʼяна шкіра» — класика, що підвищувала стійкість до фізичних атак. «Камʼяні шипи», які можна було сформувати на спині — надзвичайно корисні в тісному бою, особливо коли ворог намагається атакувати ззаду. Дарк помітив, що атакувати ворога за спиною магією складно — точне прицілювання майже неможливе. А от шипи, що охоплюють широку площу ураження, не вимагали точності. Вони просто діяли.

Ще одна цікава техніка — «Збільшення ваги». З першого погляду — безглуздо. Але з іншого боку — ідеальний інструмент для мага-танка, що хоче залишитись на позиції попри удари або відштовхування.

Звісно, освоєння нової стихії вимагало часу, якого майже не залишалось. Але лекції, хоч і сухі, допомагали. А професор, що їх вів, у потрібний момент завжди вмів помітити, де саме Дарк робить помилку, і виправити її одним влучним зауваженням.

Мінімальний рівень було досягнуто буквально за день до тестів. І хоч часу на глибоке розуміння не вистачило, тепер Дарк міг принаймні продемонструвати базові вміння. А значить — ще один крок на шляху до мети зроблено.

День ікс настав. Навіть не вірилось, що з моменту, коли Дарк вперше ступив до навчального корпусу, пройшло вже два місяці. Тоді йому здавалося, що часу ще безліч — цілі два місяці навчання попереду, десятки можливостей усе спробувати. Але ні — два місяці промайнули блискавкою, залишивши по собі лише сліди безсонних ночей, натертих рук і десятків флаконів із зіллям на столі.

Перший тест був з алхімії. І тут Дарк відчував себе впевнено. Він не просто вчився — він жив цим. Спершу — зілля мани, яке йому вкрай потрібно було для тренувань. Але на цьому він не зупинився. За ці два місяці він опанував зілля притидії отрутам — щоправда, поки що лише базові рецепти, адже антидоти проти отрут монстрів вимагали складніших компонентів і більш глибоких знань. Та були ще зілля зцілення, зілля енергії, а також протихворобні еліксири, які діяли як магічний аналог противірусних засобів. Цей розділ він точно складе.

Другим був іспит з Основ магії. Професор Івелайна вже давно помітила в ньому потенціал, і хоча формально вона мала оцінювати кожного однаково, Дарк бачив у її очах повагу. Вона знала — він не просто зубрив, він розумів, як працює магія. А це було набагато цінніше.