Читати книгу - "Чи може бджола вжалити бджолу? Серйозні питання від маленьких людей, на які відповідають великі люди"

Щоб зрозуміти, як працює електрика, ми повинні знати, що це таке. Якщо подумати – це схоже на магію, і навіть багато дорослих насправді не знають, що до чого. Можливо, ви запитали в них і отримали не дуже вичерпну відповідь. Що ж, я зроблю все можливе, щоб пояснити.

Електрика дуже загадкова, тому що ми її не бачимо. Тільки здається, що це невидима енергія, яка вмикає світло, комп’ютери, телевізори і майже все інше в нашому світі. Я припускаю, що це трохи схоже на бензин, завдяки якому працює автомобіль. Але, навіть якщо ви не знаєте точно, як працює машина, бензин можна і побачити, і понюхати.

Річ у тому, що електрика справді невидима. І не тому, що вона магічна, а тому, що ми не можемо побачити найдрібніші частинки, з яких вона складається. Вони називаються «електрони», це надзвичайно маленькі частинки матерії, які обертаються в атомах. А атоми – всюди. Усе, що є у Всесвіті, в тому числі ми, складається з нескінченної кількості атомів.

Отже, електрони несуть так званий заряд, завдяки чому набувають магнітних властивостей. Електрони потрапляють у пастку всередині атомів і не можуть вирватися, тому що в центрі кожного атома є потужне ядро, яке притягує електрони до себе.

Як правило, атоми дуже зайняті тим, щоб впоратися з перетягуванням каната між ядром у центрі й електронами, що обертаються навколо ядра. Настільки зайняті, що переважно ігнорують інші, сусідні атоми. Веселощі починаються, коли деяким електронам вдається втекти зі своїх атомів. Вони починають марширувати разом, наче армія, крізь різні матеріали (наприклад, метали), створюючи електричний струм. Вони роблять це на дуже високій швидкості.

Електрони так рухаються, тому що, по-перше, їх притягують атоми, у яких не вистачає електронів, а по-друге, їх відштовхують атоми, у яких електронів забагато. Отже, мільярди і мільярди крихітних електронів пролітають дротом. Це і є електричний струм.

Добре, тож тепер, коли я розповів, що таке електрика, розберемося, як її виробити.

Необхідно якимось чином витягти якомога більше електронів із атомів і зберегти їх десь, наприклад в акумуляторі. Там вони будуть напоготові, коли ми захочемо ввімкнути, наприклад, електричну лампочку.

Є багато способів виробити велику кількість електрики, але зазвичай це робить динамо-машина, особливий пристрій, який обертається силою пари`.

Звичайно, це не так просто. Насамперед потрібна енергія, щоб нагріти воду до пароподібного стану. Отримати цю енергію можна від самих атомів (це так звана ядерна енергія), або від Сонця, або від вітру, або просто спалюванням таких речей, як вугілля. Це все складні процеси. Але в результаті все, що нам потрібно зробити, – це ввімкнути перемикач або натиснути кнопку, і нехай маленькі електрони роблять свою справу.

Кістки – дивовижні. Ви можете уявляти їх собі білими, ламкими і млявими, але всередині нашого тіла вони сповнені життя.

Кістки складаються з дуже твердої речовини, усередині якої – безліч маленьких клітин. Кістки рожевого кольору, тому що в них дуже багато кровоносних судин. Кістки неймовірно сильні – такі само жорсткі, як залізо, але не ламкі. На щастя, кістку досить важко зламати, тому що кістковий матеріал – це дуже «розумна» суміш твердого мінералу, який містить багато кальцію, і міцного білка.

Кістки постійно змінюються, всередині і ззовні. Їхні форма і розмір змінюються відповідно до того, як росте ваше тіло, але навіть якщо ви вже дорослі, вони все ще можуть трохи змінитися. Це тому, що вони містять живі клітини. Деякі з цих клітин, які називаються остеобласти, можуть відкачувати новий кістковий матеріал. Інші називаються остеокласти, вони роз’їдають кістковий матеріал. Остеобласти й остеокласти разом стежать за тим, щоб кістка завжди мала форму і розмір, відповідні до навантажень, які вона приймає на себе.

Якщо розрізати навпіл кістку, наприклад стегнову, ви не побачите клітин. (Для цього потрібен мікроскоп.) Але ви побачите різницю між вмістом кістки в середині і на кінцях.

У середині стегнової кістки кісткова речовина формує товстий циліндр, або трубку, всередині якої міститься кістковий мозок. У дорослих організмах він складається переважно з жиру, а в молодих – із кровотворних клітин.

Зовсім інша картина на кінцях кістки. Немає порожнини для кісткового мозку, і майже все заповнено пористою кістковою матерією, що нагадує губку. Власне, це й називається губчастою кісткою. Звичайно, вона не м’яка, як губка, а дуже-дуже тверда.

Жива тканина і велика кількість кровоносних судин допомагають кістці ефективно відновлятися в разі перелому. Дуже важливо тримати зламані кінці кістки нерухомо – для цього лікар накладає на зламану руку чи ногу шину або гіпс. За кілька тижнів нова кісткова тканина виросте і «склеїть» краї перелому.

Сподіваюся, що ви згодні – кістки дивовижні!

На щастя, зі мною це ніколи не траплялося. Я завжди беру з собою пакети їжі, і в мене є машина, яка робить питну воду з морської. Але якби в мене закінчилася їжа і машина зламалася, довелося б підійти до питання творчо.

Щоб їсти, я могла б ловити рибу. Але я ненавиджу це. Ціла група риб збирається під моїм човном, і з часом я