Читати книгу - "Красива Карма емпата , Ясна Приведа"

День закінчує свою ходу. Замикає сонцю вікна, закриває на ключ двері.

Ти сюди більше не повернешся сам. Лише думками, може відчуттями, хіба ще пам’яттю картинок у своїй уяві.

Все, що хотілося сказати, не було сказано. Ну і нехай. Кому важливо - ще нагадає тобі ( можливо ). 
А ти - носи тепер слова відчаю у душі.

Хто ці люди - прохожі, які усміхнено тиснуть тобі руку.  
Далі - хочуть побути коло тебе. 
Вдають своїх, грають, малюють буття разом.
Так дивно, навіть краще сказати - приторно на душі. 
Чого?
Ти знаєш, їм тут лише на якийсь час. 
Не тримай їх у колі.
Пусти.
Як вітер - він не твій.
Не йми словам віри, а так - відчувай собі на заході. 
Все минеться.
І це…

Дерева тихо колисали вечір. Нічна прохолода нишком огортала тіло. 
А ти - мовчиш, думаєш, шкодуєш. Граєш вибрані ролі, переживаєш життя у миттях любові.

Торкаєшся ніжно душі, дивишся в небо. Довкола лише ти та непізнаний світ, удвох...